Львівський медієвістичний клуб
Наукове товариство історичного факультету
Василевс. Українська візантиністика
“Проект досліджень української неолатиністики medievist.org.ua”
Українська Галицька партія
Фотографії старого Львова
ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ
“Український медієвістичний журнал. Випуск №2. Українське та європейське середньовіччя“
Довідник містить біографічні та бібліографічні дані про істориків-медієвістів сучасної України. У вступній статті висвітлено головні тенденції розвитку укранської медієвістики в перші десятиріччя ХХІ ст., подано перелік книг, статей і публікацій з її історії.
Видання адресоване вченим-історикам, студентам вишів, широкому колу читачів, зацікавлених проблемами соціально-економічного, політичного та культурного поступу країн у добу середньовіччя.
У рамках програми 23-го Форуму видавців у Львові відбудеться презентація наукових видань Національного заповідника “Софія Київська”.
Заповідник на сьогодні є одним з провідних наукових закладів України. На заході можна буде ознайомитись з видавничими новинками – монографіями та тематичними збірками статей, що вийшли з-під пера науковців в останні роки. Це – дослідження гробниці Ярослава Мудрого, монументальний багатотомний корпус софійських графіті, різноманітні збірки статей, серед яких такі поважні на сьогодні видання, як “Софія Київська: Візантія. Русь. Україна”, “Софійські читання”, “Сугдейська збірка” та інші, що присвячені вивченню пам’яток Заповідника та загалом української історії та культури тощо.
Захід відбудеться 18 вересня о 13.00–14.15 год. у приміщенні Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника (читальна зала № 2, вул. Стефаника, 2).
В 576 р. у Тавриці зіштовхнулися інтереси двох могутніх держав раннього середньовіччя – Візантії і Тюркського каганату. Діючи в умовах цейтноту, імператори-співправителі Юстин II і Тиберій II Константин надали всіляку підтримку північним володінням та ініціювали будівництво потужних оборонних споруд у горах Південно-Західного Криму. В ході цих робіт ромеї звели кілька опорних фортець, у тому числі фортецю Кирк-Ор (Чуфут-Кале). В ході її будівництва були використані найкращі досягнення античної фортифікаційної науки. Крім монументальних наземних оборонних споруд, було споруджено грандіозний підземний гідротехнічний комплекс, здатний забезпечити водою гарнізон і населення округи. Фруріон Кирк-Ор призначався для захисту стратегічно важливих дефіле Марьям-Дере та Ашлама-Дере; посилення оборони дальніх підступів до Херсона; дислокації військових загонів федератів, а можливо, і ставки ексусіократора Аланії; накопичення запасів продовольства та врятування населення у випадку вторгнення номадів до «країни Дорі».
Ключові слова: Північне Причорномор’я, Візантія, Тюркський каганат, інженерна оборона, фруріон, Кирк-Ор.
Головко О. Б. Візантійська імперія, Південна Русь і Половецький степ у політичній діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславича // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л.В. Матвєєвої. – К., 2010. – С. 192-208.
Василевс. Українська візантиністика 