Після невдалого експериментування з ліберально-демократичними ідеями впродовж 1990-х pоків, від початку 2000-х, після приходу до влади Владіміра Путіна, Російська Федерація впевнено обрала шлях ресентименту, нового імперіялізму й історичного реваншизму. Шукаючи ідеологічних і світоглядних орієнтирів, точок опори для обґрунтування та утвердження нової політики і власної ідентичности, російські інтелектуали дедалі частіше звертаються до візантійського спадку. Підрахунки Сєрґея Іванова засвідчують стрімке зростання кількости згадок про Візантію в російських національних і реґіональних медіях від кінця 1990-х pоків до 2008-го. Вже 2001 pоку, невдовзі після приходу Владіміра Путіна до влади, Дмітрій Саприкін зазначав, що Візантія може стати не лише минулим, а й майбутнім Росії…
Детальніше про це –
у статті Андрія Домановського, опублікованій у часописі “КРИТИКА”
Василевс. Українська візантиністика 