Василевс. Підсумки 2016 року

Сіліврійські ворота

Наприкінці року юрми чиновників з імператорських логофісій та секретів підготували щорічний статистичний звіт про роботу сайту «Василевс. Українська візантиністика».

Ось уривок

«Перенесення Київської кафедри до Москви ніколи не було», — Костянтин Вєтошніков

Стосунки між Православними Церквами в Україні в 2016 році не можна було назвати простими. І масштаб конфлікту вже такий, що він став предметом пильного інтересу істориків і богословів за межами України. Історія приєднання Київської митрополії до Російської Церкви у 1686 році оповита безліччю міфів і маніпуляцій. Про те, які канонічні наслідки цього акту, у зв’язку з якими подіями і на яких умовах це відбувалося, чи були схожі прецеденти, і чим може в перспективі завершитися український міжцерковний конфлікт, РІСУ поговорила з Костянтином ВЄТОШНІКОВИМ. Він доктор богослов’я Університету Арістотеля в Салоніках (Греція), доктор історії (Практична школа вищих досліджень, Сорбонна, Париж), науковий співробітник візантійської бібліотеки (Collège de France, Париж). У серпні 2016 року К. Вєтошніков був учасником Конгресу візантиністів у Бєлграді, де виступив з доповіддю «Передача» Київської митрополії Московському патріархатові в 1686 році: канонічний аналіз».

— Костянтине, як так сталося, що Ви зацікавилися питанням передачі Київської митрополії Московському патріархатові?

XVII Кирило-Мефодіївські читання «ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ТА ЗАХІДНІ ВПЛИВИ» (11-12 травня 2017 р.; deadline 20 березня 2017 р.)

11-12 травня 2017 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди в рамках реалізації модуля Моне «Історія об’єднаної Європи: ідеї, проекти та інтеграція» за фінансової підтримки Європейського Cоюзу проводять XVII Кирило-Мефодіївські читання на тему

«ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ
ЄВРОПИ: НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ТА ЗАХІДНІ ВПЛИВИ».

Reception Histories of the Future: a conference on Byzantinisms, speculative fiction, and the literary heritage of medieval empire (04.08.17 — 06.08.17; deadline 28.02.2017)

The study of Classical reception in modern speculative fiction (science fiction and fantasy) is an old and broad field, with roots in both the academy and the popular press. However, much as Classics is often reluctant to look beyond the temporal borders of the antique world and venture into its medieval Greek imperial successor, the consideration of classical reception in speculative fiction has mostly neglected the significant impact of Byzantium and other post-Roman imperial formations and their literatures on modern SFF. However, many of the central thematic tenets of the literary heritage of medieval empire – including but not limited to decadence, the post-Roman world, the problem of defining barbarian and citizen, and the use of ‘Byzantine’ settings and symbology as codes for the foreign or exotic – have had deep effects on the development of science fiction and fantasy in the 20th and 21st centuries.

Call for articles: «Византийский культурный ареал: власть, социум, религия» (deadline 1.01.2017)

До 1 января 2017 года принимаются материалы в тематическй номер журнала Vox medii aevi. Этот номер будет посвящен теме «Византийский культурный ареал: власть, социум, религия».

КРЕСТОНОСЦЫ И ВИЗАНТИЯ: ЖЕЛЕЗОМ ПО МРАМОРУ. Лекция С. И. Лимана (видео)

Візантія: «великий Чужий» чи «Iнший Я»?

Візантійська спадщина є невід’ємною частиною сучасної європейської ідентичності. Її «сліди» часто незримо присутні в найрізноманітніших сферах нашого життя — від побуту й до політики, моди, високого мистецтва. Водночас, мабуть, жоден інший період європейської історії не постає в нашій свідомості у настільки суперечливому й примарному образі, як Візантія.

Сороковая публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме «КРЕСТОНОСЦЫ И ВИЗАНТИЯ: ЖЕЛЕЗОМ ПО МРАМОРУ. История противостояния и её отражение в творчестве В. К. Надлера». Фотоотчет

22 декабря 2016 г. (четверг) в 17.00 в конференц-зале Свято-Пантелеимоновского Храма г. Харькова (ул. Клочковская, 94) состоялась Сороковая публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме «КРЕСТОНОСЦЫ И ВИЗАНТИЯ: ЖЕЛЕЗОМ ПО МРАМОРУ. История противостояния и её отражение в творчестве В. К. Надлера».

Сороковая публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме «КРЕСТОНОСЦЫ И ВИЗАНТИЯ: ЖЕЛЕЗОМ ПО МРАМОРУ. История противостояния и её отражение в творчестве В. К. Надлера» (22.12.2016)

Хазарский альманах / Ред. кол.: О. Б. Бубенок (глав. ред.), В. Я. Петрухин (зам. гл. ред.) и др. – М., 2016. – Т. 14. – 439 с.

Настоящий том ежегодника «Хазарский альманах» содержит материалы, посвященные юбилеям Т. М. Калининой, В. С. Флёрова, П. Б. Голдена и С. А. Плетнёвой. Опубликованные в сборнике статьи соответствуют научным интересам юбиляров. Здесь представлены публикации по истории иудаизма в Восточной Европе, салтовской археологии, арабскому источниковедению, тюркологии, византологии. В отдельную рубрику выделены статьи, касающиеся дискуссии относительно вопросов этимологизации специфических личных имен, титулов, этнонимов и географических названий, которые встречаются в хазарско-еврейских документах. Завершают том материалы, посвященные памяти заместителя главного редактора «Хазарского альманаха» – А. А. Тортики.

СОДЕРЖАНИЕ