Monthly Archives: Березень 2019
Сміття не обдурить. Археологи визначили період занепаду стародавнього міста
Звалище в Елузі. Фото Гай Бар-Оз
Елуза в пустелі Негев була важливим перевалочним пунктом на давньму Шляху пахощів і досягла розквіту у візантійський період. (Lenta.UA)
Засноване набатеями в кінці IV століття до н.е. поселення на караванному шляху з Петри в Газу виявили вже кілька років тому, але лише зараз вчені звернули увагу на сміття, що накопичилось за багато століть на міських звалищах.
Ердоган заявив, що з Софійського собору у Стамбулі можуть знову зробити мечеть
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Софійський собор, який був побудований в часи Візантії і нині є музеєм, може знову стати мечеттю.
АНОНС: Зустріч «Київ ранньослов’янський: допоки не постала Русь» (24 березня 2019 р.)
У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту “Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника… (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна).”
Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.
Літургія Святого Василія Великого
Про Літургію розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, завідувач кафедри літургійних наук, заступник голови Патріаршої Літургійної Комісії УГКЦ. Сучасна Візантійська Традиція має три окремих богослужіння: Літургія Святого Василія Великого, Літургія Святого Йоана Золотоустого, Літургія Передосвячених Дарів. У сьогоднішньому відео отець розповідає про одну з найдавніших Літургій — Літургію Святого Василія Великого.
Круглий стіл «Професор Харківського університету Михайло Лунін (1809–1844) (до 210-річчя від дня народження)» (10 квітня 2019 р.)
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Центр українських студій імені Д. І. Багалія філософського факультету
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
10 квітня 2019 р.
у Центрі українських студій імені Д. І. Багалія
відбудеться круглий стіл
Професор Харківського університету Михайло Лунін (1809–1844)
(до 210-річчя від дня народження)
Нікітенко Н.М. Мозаїки та фрески Софії Київської = Mosaics and Frescos of St. Sophia of Kyiv / Надія Нікітенко. – К.: «Горобець», 2018. – 396 с.
Книга відомої дослідниці легендарної Софії Київської по-новому розповідає про визначний феномен світової культури – безцінні мозаїки та фрески «митрополії руської». Автор поставив перед собою завдання дати цілісний сакральний і художній образ пам’ятки, об’єктивно реконструювати її історію. У науку вводиться ціла низка нових фактів. Читач дізнається, що Софійський собор, побудований княжим подружжям хрестителів Русі Володимира Великого і Анни Порфірородної та завершений Ярославом Мудрим, виник у 1011–1018 рр. Мозаїки та фрески, що прославляють Володимира і Анну як хрестителів Русі і будівничих Св. Софії, містять портрет їхньої родини та розповідають про укладення династичного союзу Русі і Візантії наприкінці Х ст., який поклав початок хрещенню Київської держави. Автор вводить читача в блискучу й таємничу добу Візантії і Київської Русі, знайомить з невідомими сторінками життя їх могутніх правителів. Мозаїки та фрески Св. Софії постають як усенародні святині й унікальні історичні джерела, що відзначаються своєю давністю, автентичністю, глибокою духовністю, художнім багатством та дивовижним розмаїттям реалістичного і символічного змісту. Багато ілюстрована книга поєднує науковість і доступність викладення матеріалу та адресована всім, хто цікавиться історією та культурою Київської Русі й Візантії.
Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV-XVIII ст.: монографія / Ігор Миколайович Лильо. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 384 с.
Монографію присвячено дослідженню історії грецького населення на території Руського Воєводства у XV-XVIII ст. Приділяється увага процесам, що передували появі грецьких іммігрантів в цій частині Східної Європи, особливостям їх економічної та суспільної діяльності. Особлива увага відведена місцю та ролі греків у щоденному житті громад Львова, Бродів та Замостя.
ЗА ТЫСЯЧИ МИЛЬ РАДИ ТЫСЯЧИ ФРАЗ: необычное и привычное в дипломатических путешествиях Приска Панийского. Публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме (20 марта 2019 г.)
Андрій Окара. Константинополь – Київ: Візантійська спадщина як фактор побудови нової української ідентичності
«Революція Гідності» 2013–2014 рр., а також подальша російсько-українська «гібридна» війна поставили наново перед Україною та українським суспільством питання ідентичності — національної, регіональної, цивілізаційної, історичної, а також питання про цілепокладання національного розвитку, про зв’язок між майбутнім та минулим. Революція відкрила «вікно можливостей», в якому стала реальною масштабна «корекція ідентичності», переформатування концептуального та смислового простору «національної ідеї», переобрання орієнтирів історичного розвитку.
Василевс. Українська візантиністика 