Програма міжнародної конференції «ХI читання пам’яті професора П.Й. Каришковського» (Одеса, 11–13 березня 2016 р.)

XI_chitannya_Karyshkovskogo

Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова,
Історичний факультет
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
Одеський археологічний музей Національної академії наук України
Відділ археології Північно-Західного Причорномор’я
Національної академії наук України
Державний архів Одеської області
Грецький фонд культури (Одеса)

Міжнародна конференція

ХI читання пам’яті
професора П.Й. Каришковського

11–13 березня 2016 року

Програма проведення конференції

Читати далі

Advertisements

Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник. Вып. 1-13

cover_issue_381_uk_UA

Повний архів часопису «Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник» від сьогодні доступний на сайті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у розділі “Наукова періодика Каразінського університету” за посиланням:

http://periodicals.karazin.ua/drevnosti/issue/archive

Марголіна І. Є. Таємниці дорогожицьких пагорбів. – К.: Либідь, 2014. – 80 с.: іл. – (Серія “Твій Київ”)

marholina-dorogozhytski

Кирилівська церква – перлина культури Стародавнього Києва. Визначна архітектура і мистецька пам’ятка XII ст. зберігає чимало таємниць, розкрити які, бодай частково, допомагає залюблений у нашу історію погляд фахівця, що запрошує подивитися на храм і пов’язані з ним події небайдужими очима.

Для широкого читацького загалу.

Читати далі

Ситий І. Сигнет Олександра Македонського з музею В. В. Тарнавського

Ситий І. Сигнет Олександра Македонського з музею В. В. Тарнавського // Сіверянський літопис. – 2015. – № 4. – С. 10–17.

У статті йдеться про візантійський золотий перстень-печатку з різьбленим зображенням Олександра Македонського, точніше з сюжетом «Вознесіння Олександра Македонського». Сюжет має виразно імператорський статус і в Київській Русі міг вміщуватися на речах лише князівського походження. Аналіз літописів дозволяє припустити, що перстень міг належати чернігівським князям Олегу Святославичу або Володимиру Мономаху або володимирському князю Всеволоду Юрійовичу Велике Гніздо. Сигнет є матеріальним свідченням еволюції державних устремлінь руських князів, їхнього прагнення збудувати на Русі державу рівня Візантійської імперії. Остання, в свою чергу, активно залучала в свої геополітичні комбінації руських князів, у т. ч. через свої духовні та матеріальні цінності. Окрім цього, можна припустити, що ідеї ІІ Єрусалиму або ІІІ Риму в руських землях сягають своїм корінням принаймні XI – XII ст.

Читати далі

Кузовков В. В. Політичні відносини Візантії з державами мусульманського світу в добу самостійного правління Константина VII Багрянородного (945–959)

Кузовков В. В. Політичні відносини Візантії з державами мусульманського світу в добу самостійного правління Константина VII Багрянородного (945–959) // Історичний архів: Наукові студії. – 2015. – Вип. 15. – С. 55-62.

Статтю присвячено відносинам Візантії з мусульманським світом у середині Х ст. Дослідження базується на свідченнях творів Константина VII Багрянородного та мусульманських джерел. Автор вважає, що міжнародні відносини цієї доби можна розглядати як систему. Ця система базувалась на певних принципах і традиціях, мала власну ієрархію. Серед принципів системи слід відзначити васалітет, нерівний характер зв’язків, прагнення до універсальної влади з боку низки учасників міжнародних відносин. На цих принципах базувались відносини Візантії з державами мусульманського світу.

Читати далі

Презентація книжкових видань членів Товариства й видавництва «Харківське історико-філологічне товариство» (24 лютого 2016 року)

Харківське історико-філологічне товариство

запрошує членів Товариства й усіх зацікавлених на презентацію

книжкових видань членів Товариства

й видавництва «Харківське історико-філологічне товариство»

24 лютого 2016 року

Початок о 17.00 Читати далі

Мінологій Василія II Болгаровбивці. 979-989 (1001-1016) роки

1

Апостольська Бібліотека Ватикану (Biblioteca Apostolica Vaticana) виклала у вільний онлайн-доступ цифрову 500-кадрову копію Мінологія Василія II Болгаровбивці (Vat. Gr. 1613) – найдавнішого збереженого ілюстрованого візантійського манускрипта у жанрі житійної літератури. Посвячувальний вірш свідчить, що книгу виготовили у 979-989 роках для імператора, ім’я якого він традиційно носить донині. Ряд дослідників, спираючись переважно на мистецтвознавчі аргументи, датує твір 1001-1016 роками.

Читати далі