МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РЕГІОНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ВСЕСВІТНЬОЇ МИТНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ХІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“ІСТОРІЯ ТОРГІВЛІ, ПОДАТКІВ ТА МИТА”
26-27 жовтня 2017 р., Дніпро
Тимошенко М. Портова інфраструктура Таврики у візантійський час: матеріали та перспективи досліджень // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Історія. – 2011. – Вип. 107. – С. 47-50.
У статті проаналізовано основні групи історичних джерел та археологічних матеріалів, що дозволяють означувати узбережні об’єкти Кримського півострова VI-XII ст., у якості важливих навігаційних, економічно-господарських та фіскально-адміністративних центрів Візантійської Таврики.
У турецькій провінції Ескішехір поліція заарештувала дванадцять мисливців за скарбами, які намагалися продати за $4 млн поховальний саркофаг візантійського періоду. Про це інформує Hurriyet.
Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона // Добруджа. – 2017. – № 32. – Силистра: Регионален исторически музей, 2017. – С. 261–264.
The article attempts to raise the issue of the mental meaning of sacred, religious monuments which existed in the Byzantine Cherson. Most of them belong to 6th – 10th centuries. As well as in Byzantium, for contemporaries they had a significance not only revered shrines, but they also represented an important cultural code of society, a kind of protective field of celestial forces. These religious monuments were “repeaters” of such holiness which extended itself to the whole territory of the empire. This important point of public consciousness explains why during the construction of such facilities sometimes Romans donated their own real comforts in favor of spiritual creativity.
Візантійське мистецтво, як і візантійське богослов’я, виходило з протилежности земного і небесного і з примату небесного над земним. Отже, завданням мистецтва виявлялося не відображення земного світу, а проникнення за межі земних речей, у світ божественний. Предметом мистецтва оголошується не швидкоплинний і мінливий світ явищ, доступний органам чуттів, а Суть і Ідея світу, вічна і незмінна, що відкривається лише розумовому погляду. Художній образ, будучи подобою Ідеї, сприймався реальнішим, ніж видима дійсність, чому метою художника ставав ілюзіонізм, не наслідування тварі, а створення нових реальностей, що передають божественний сенс світобудов [2, с. 186].
Олександр Каждан
Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 43–48.
У статті розглядається початок наукової та педагогічної діяльності знавця античності і медієвиста професора Є. О. Черноусова. Автор на основі використаних вперше у науковому плані матеріалів архіву м. Ніжина розглядає початок його діяльності та аналізує перші наукові праці.
Бібліографічний покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів, співробітників і випускників Харківського університету в галузі візантиністики від середини ХІХ до початку ХХІ ст.
18 травня 2017 р. у Музеї історичних коштовностей України у межах відзначення Міжнародного дня музеїв відбудеться тематична авторська екскурсія Юрія Полідовича «Візантійське мистецтво: витоки, традиції, наслідування».
Колот Сергій. Вплив адміністративно-територіального поділу Римсько-Візантійської імперії на розвиток Помісного устрою Вселенської Церкви // Православний вісник. – 2017. – № 1. – С. 38–44.
У статті проаналізовано процес становлення помісної структури Вселенської Церкви паралельно з адміністративно-територіальним поділом Римсько-Візантійської імперії в контексті співвідношення державної незалежності і церковної автокефалії.
Василевс. Українська візантиністика 