Тимошенко М. Портова інфраструктура Таврики у візантійський час: матеріали та перспективи досліджень

Тимошенко М. Портова інфраструктура Таврики у візантійський час: матеріали та перспективи досліджень // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Історія. – 2011. – Вип. 107. – С. 47-50.

У статті проаналізовано основні групи історичних джерел та археологічних матеріалів, що дозволяють означувати узбережні об’єкти Кримського півострова VI-XII ст., у якості важливих навігаційних, економічно-господарських та фіскально-адміністративних центрів Візантійської Таврики.

Читати далі

У Туреччині намагалися продати візантійський саркофаг зі скелетом всередині

У турецькій провінції Ескішехір поліція заарештувала дванадцять мисливців за скарбами, які намагалися продати за $4 млн поховальний саркофаг візантійського періоду. Про це інформує Hurriyet.

Читати далі

Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона

Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона // Добруджа. – 2017. – № 32. – Силистра: Регионален исторически музей, 2017. – С. 261–264.

The article attempts to raise the issue of the mental meaning of sacred, religious monuments which existed in the Byzantine Cherson. Most of them belong to 6th – 10th centuries. As well as in Byzantium, for contemporaries they had a significance not only revered shrines, but they also represented an important cultural code of society, a kind of protective field of celestial forces. These religious monuments were “repeaters” of such holiness which extended itself to the whole territory of the empire. This important point of public consciousness explains why during the construction of such facilities sometimes Romans donated their own real comforts in favor of spiritual creativity.

Читати далі

Валерій Трофімов. Образ Візантії в інтернет-мемах

Візантійське мистецтво, як і візантійське богослов’я, виходило з протилежности земного і небесного і з примату небесного над земним. Отже, завданням мистецтва виявлялося не відображення земного світу, а проникнення за межі земних речей, у світ божественний. Предметом мистецтва оголошується не швидкоплинний і мінливий світ явищ, доступний органам чуттів, а Суть і Ідея світу, вічна і незмінна, що відкривається лише розумовому погляду. Художній образ, будучи подобою Ідеї, сприймався реальнішим, ніж видима дійсність, чому метою художника ставав ілюзіонізм, не наслідування тварі, а створення нових реальностей, що передають божественний сенс світобудов [2, с. 186].

Олександр Каждан

Читати далі

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 43–48.

У статті розглядається початок наукової та педагогічної діяльності знавця античності і медієвиста професора Є. О. Черноусова. Автор на основі використаних вперше у науковому плані матеріалів архіву м. Ніжина розглядає початок його діяльності та аналізує перші наукові праці.

Читати далі

Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.): бібліогр. покажч. / уклад., вступ ст. М. Є. Домановська, А. М. Домановський; бібліогр. ред. С. Р. Марченко. – Харків: Майдан, 2017. – 158 с.

Бібліографічний покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів, співробітників і випускників Харківського університету в галузі візантиністики від середини ХІХ до початку ХХІ ст.

Читати далі

«Візантійське мистецтво: витоки, традиції, наслідування». Тематична авторська екскурсія Юрія Полідовича (18 травня 2017 р.)

18 травня 2017 р. у  Музеї історичних коштовностей України у межах відзначення Міжнародного дня музеїв відбудеться тематична авторська екскурсія Юрія Полідовича «Візантійське мистецтво: витоки, традиції, наслідування».

Читати далі