Пучков А. Візантійські склепіння Юліана Кулаковського: Київські контексти. Київ: Дух і Літера, 2020. 336 с.

Присвячена малознаній в Україні постаті Юліана Кулаковського (1855–1919), професора римської словесності Імператорського університету св. Володимира, автора першої на наших теренах історико-аналітичної праці «Історія Візантії» (1910–1915), книжка розповідає про його київське життя і наукову творчість переважно другого десятиліття ХХ століття. Побудована за біографічним принципом, документоподібна хроніка Кулаковського покликана в мозаїчному мерехтінні «фон / персонаж» закріпити гуманістичний контур творчої особистості в каузально-хаотичних, переважно київських рисах політично мерехтливої доби кінця 1900-х — 1910-х.

Читати далі

Круглий стіл “МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ ЛАВРОВСЬКИЙ (3.12.1825 – 30.09.1899) – НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ДИРЕКТОР (ДО 195-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)” (17 грудня 2020 р.)

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЦЕНТР УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ ІМЕНІ Д. І. БАГАЛІЯ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ
НІЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
ІМЕНІ М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Круглий стіл
МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ ЛАВРОВСЬКИЙ (3.12.1825 – 30.09.1899) –
НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ДИРЕКТОР
(ДО 195-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

17 грудня (четвер) 2020 р.
Харків

Читати далі

Пищулина Н. О., Сорочан С. Б., Фомин М. В. Некрополь и кладбища Херсонеса – Херсона: материалы к исследованиям. Харьков: Майдан, 2020. 494 с. (Нартекс. Byzantina Ukrainensia. Том 7)

Книга содержит обширную базу данных, касающихся материалов исследования уникального херсонесского некрополя, главным образом, за период конца XIX – начала XXI вв. Она предлагает систематизацию обнаруженных захоронений, типологическую классификацию погребальных эпитафий средневекового времени, каталог таких эпитафий, анализ пространственной организации кладбищ античного и византийского Херсонеса – Херсона. Такой многочисленный материал может подвергаться статистической обработке, что особенно ценно, а сведения о нем будут полезны для изучения не только самого Херсонеса – Херсона на протяжении всего его существования, но и для сравнения с материалами аналогичных, крайне редких памятников других регионов античного и византийского мира. Особую пользу монография может принести начинающим исследователям, специалистам, которые получают в свое распоряжение своеобразный указатель материалов, до сих пор не введенных целиком в научный оборот.

Читати далі

Круглий стіл «МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ ЛАВРОВСЬКИЙ (3.12.1825 – 30.09.1899) – НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ДИРЕКТОР, РЕКТОР (ДО 195-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)» (17 грудня 2020 р.)

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЦЕНТР УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ ІМЕНІ Д. І. БАГАЛІЯ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ

НІЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
НАН УКРАЇНИ

Запрошують до участі

у круглому столі

МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ ЛАВРОВСЬКИЙ
(3.12.1825 – 30.09.1899) –
НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ДИРЕКТОР, РЕКТОР
(ДО 195-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ),

що відбудеться

17 грудня (четвер) 2020 р.

Читати далі

Вус О. В. ЭСКИ–КЕРМЕН ИЛИ КУТ–ЭЛИ? О РАННЕМ ЭТАПЕ ИСТОРИИ ГОТСКО-ВИЗАНТИЙСКОЙ КРЕПОСТИ «КУТ» В ГОРАХ ЮГО–ЗАПАДНОГО КРЫМА

В первой трети VI в. Юго–Западный Крым стал местом проведения беспрецедентных военно–инженерных мероприятий, инициированных императором Византии Юстинианом Великим (527—565). Второй этап этих мероприятий начался в 570–х годах при Юстине II Младшем (565—578), в связи с ожидавшимся нападением Тюркского каганата. В относительно короткий срок в горах Юго–Западного Крыма («стране Дори») византийские инженеры возвели фортификации разного типа и назначения: «длинные стены», дозорно–сторожевые комплексы, и крупные опорные крепости (фрурионы).

Читати далі

Клиническая медицина в Византии. Публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме (29 октября 2020 г.)

29 октября 2020 г. (четверг) в 17.00 в конференц-зале Свято-Пантелеимоновского Храма г. Харькова (ул. Клочковская, 94) состоится Публичная лекция Эллино-византийского лектория  «Клиническая медицина в Византии».

Читати далі

Оксфордское руководство по изучению Раннего христианства / Ред. Харви, Сьюзан Эшбрук, Хантер, Дэв Г.; пер. с англ. В. В. Швец; гл. ред. С. Б. Сорочан; ред. А. Н. Домановский, П. Е. Михалицын, А. А. Роменский, О. А. Ручинская. Харьков: Майдан, 2020. 960 с. (Нартекс. Byzantina Ukrainensia. Том 6)

Оксфордское руководство по изучению Раннего христианства, подготовленное плеядой лучших специалистов мирового уровня во главе с ответственными редакторами Сьюзан Эшбрук Харви и Дэвидом Г. Хантером, отличается уникальной структурой, позволяющей познакомить читателя со всеми сторонами Раннего христианства и историей его изучения.

Издание может быть одинаково полезным как профессиональному исследователю, так и начинающему историку, теологу, искусствоведу, философу, культурологу.

Читати далі

Нікітенко Надія. Ангели Софії Київської. Паломництво до святині. – К : Горобець, 2019, – 304 с.

Книжка, що по-новому розкриває значення Софії Київської як священного осердя Києва, написана у формі путівника для паломника. Вона побудована на відкриттях авторки – відомої дослідниці Софії Київської. Крізь призму православної традиції й канонів богослужіння тут представлено сповнену багатої символіки художню образність собору. Чільне місце в цій образності належить ангелам, які створюють ауру Дому Премудрості Божої. Такого величезного ангельського сонму немає в жодному іншому храмі всього візантійського кола. Цей феномен вперше осмислено автором.

Читати далі