Матвеева Ю. Г. Катапетасма: наследие византийской традиции (происхождение, символика, иконография)

Матвеева Ю. Г. Катапетасма: наследие византийской традиции (происхождение, символика, иконография) // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 274-282.

Работа посвящена исследованию церковной алтарной занавесы – катапетасмы, ее византийским истокам и происхождению. Рассматривается развитие литургической практики с использованием катапетасм, постепенные изменения богословского понимания завесы как символа. Опираясь на это, рассматривается иконография завес VI–XVI вв., изображения которых сохранились, и в иконографии которых наследуется византийская традиция.

Читати далі

Гордієнко Д. С. Русько-візантійські відносини в працях академіка Геннадія Літавріна

Гордієнко Д. С. Русько-візантійські відносини в працях академіка Геннадія Літавріна // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 251-273.

В статті розбираються праці академіка Геннадія Літавріна, присвячені русько-візантійським відносинам. Ця тема є однією з центральних у науковому доробку вченого, що пронизує весь період його наукової творчості. Окремо розглядаються праці Літавріна джерелознавчого характеру. В статті пропонується висновок, що доробок Літавріна охоплює собою весь період русько-візантійських відносин.

Читати далі

Лучканин С. М. Змалювання візантійської цивілізації в історичному романі румунського прозаїка Михаїла Садовяну „Золота гілка“

Лучканин С. М. Змалювання візантійської цивілізації в історичному романі румунського прозаїка Михаїла Садовяну „Золота гілка“ // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 246-250.

Румунський письменник Михаїл Садовяну (1880–1961) пластично відтворив картину життя візантійського суспільства часів іконоборства, де панували терор і страх. Основні події „Золотої гілки“ (1933) розгортаються у столиці Візантії – Константинополі – у 780–797 рр., у часи правління імператриці Ірини. Головний герой, виходець із Дакії Кесаріон Бреб, що нагадує образ Сивоока з „Дива“ Павла Загребельного (1924–2009), помічає не лише позірну пишноту і багатство Константинополя, але і його наскрізну трухлявість. На основі уявлень історичної науки 1930-х років про Візантію Садовяну дещо згущає барви в описі „темного Середньовіччя“, як свого часу це робилося у просвітницькому візантинознавстві, однак вони були потрібні для аналогії з євразійським тоталітаризмом 1930-х років.

Читати далі

Филиппенко Р. И. Е. К. Редин – историк византийского искусства

Филиппенко Р. И. Е. К. Редин – историк византийского искусства // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 240-245.

Статья посвящена изучению искусства Византии в Харьковском университете в конце ХІХ – начале ХХ в. В работе анализируется творческое наследие известного украинского и российского историка-искусствоведа, профессора Харьковского университета Е. К. Редина, который занимался изучением раннехристианского, византийского и древнерусского искусства. Е. К. Редин писал о необходимости изучения искусства Византии для понимания русского искусства. В статье говорится о вкладе Е. К. Редина в создание Харьковской школы искусствоведения.

Читати далі

Лиман С. И. Харьковская школа Кирилло-Мефодианы (60–80-е гг. XIX в.)

Лиман С. И. Харьковская школа Кирилло-Мефодианы (60–80-е гг. XIX в.) // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 230-239.

Разработка харьковскими учёными различных проблем Кирилло-Мефодианы была связана в первую очередь с тысячелетними юбилеями славянских первоучителей. Проповедническая и культурно-просветительская деятельность Кирилла и Мефодия изображалась харьковскими историками в контексте цивилизационного противостояния Православного славянского и Католического миров. Их исследования отличались острой полемической манерой. В методологическом плане харьковские учёные находились под сильным влиянием славянофильских доктрин. Основной вклад в изучение Кирилло-Мефодианы внесли И. В. Платонов, П. А. Лавровский, М. С. Дринов. Их работы представляют комплексный интерес для византинистики, славяноведения, церковной истории, истории культуры.

Читати далі

Artefacts and Raw Materials in Byzantine Archival Documents

Artefacts and Raw Materials in Byzantine Archival Documents

Objets et matériaux dans les documents d’archives byzantins

 

Bandeau

 

Le projet intitulé «Artefacts and Raw Materials in Byzantine Archival Documents / Objets et matériaux dans les documents d’archives byzantins» a pour but de développer une base de données rassemblant les différentes mentions d’objets dans les textes d’archives byzantins. Cette base de données se veut être un outil pour la recherche et l’enseignement proposé en accès libre. Elle rassemble tous les termes qui se rencontrent dans les documents d’archive byzantins publiés. Chaque occurrence d’un terme fait l’objet d’une fiche dans le module «artefacts» proposant une traduction en français et en anglais, ainsi qu’un commentaire plus ou moins développé insistant, lorsque nécessaire, sur les particularités de l’occurrence en question. Chaque terme fait par ailleurs l’objet d’une fiche, dans le module «synthesis», qui regroupe et résume les informations provenant des différentes occurrences d’un même terme.

Читати далі

Лавыш К.А. Находки византийской керамики на территории Беларуси

Лавыш К.А. Находки византийской керамики на территории Беларуси // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 223-229.

Образцы византийской керамики демонстрируют разнообразие контактов средневековых городов Беларуси с Византией. Многочисленные находки амфор свидетельствуют об активных экономических связях, находки поливной керамики – о контактах культурного характера (паломничества,контакты с выходцами из Византии, прибывшими на Русь и т.д.).

Читати далі

Сорочан Е. С. О керамических изделиях как ремесленной продукции и их специализации в Византии IV–IX вв.

Сорочан Е. С. О керамических изделиях как ремесленной продукции и их специализации в Византии IV–IX вв. // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 214-222.

Статья посвящена вопросу продукции ромейских гончаров как предмета ремесла и торговли Византии, являвшейся, как и античный греко-римский мир, „цивилизацией керамики“. Рассматривается строительная керамика, домашняя и торговая тара для хранения и перевозки продуктов питания, кухонная керамика во всем своем многообразии и временном развитии, включая распространение с VIII в. столовой керамики из высококачественной каолиновой глины, покрытой поливой-глазурью, и появления к началу IX в. монохромной поливной керамики со штампами. Установлены терминологические обозначения византийских профессионалов-гончаров (pelourgias, kerameus, kerameutes, keramoplastes и др.), а также отсутствие узкой специализации в этой области. Доказана преждевременность вывода об упадке византийского гончарного ремесла в „темные века“.

Читати далі

Войтович Л. В. Проблеми галицько-болгарських стосунків у першій третині ХІІІ ст.

Войтович Л. В. Проблеми галицько-болгарських стосунків у першій третині ХІІІ ст. // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 207-213.

Статтю присвячено дискусійним проблемам приналежності Галицьким князям Нижнього Подунав’я і галицької допомоги болгарському царевичу Івану ІІ Асеню у боротьбі з узурпатором Борилом.

Читати далі

Луговой О. М. Немецкий квартал в Константинополе ХII в.

Луговой О. М. Немецкий квартал в Константинополе ХII в. // Дриновський збірник. – Т. 5. – Софія: Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012. – С. 200-206.

Статья посвящена истории возникновения и ликвидации отдельного немецкого квартала в Константинополе, предназначенного для размещения в нем купцов и, периодически, рыцарей из Священной Римской империи, прибывших на службу византийскому императору. Квартал был учрежден в 1140-х гг. и в 1189 г. передан хрисовулом Исаака Ангела в качестве компенсации за понесенные убытки Венеции. К статье прилагается перевод указа императора 1189 г.

Читати далі