Василевс. Підсумки 2017 року

Наприкінці року юрми чиновників з імператорських логофісій та секретів підготували щорічний статистичний звіт про роботу сайту «Василевс. Українська візантиністика».

Ось уривок

Читати далі

На будівництво храму святої Софії витратили три річних бюджети Візантії

27 грудня 537 року у Константинополі, столиці Візантійської імперії, освячено храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу. Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. 1985 року храм занесений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та називається “восьмим чудом світу”.

gazeta.ua

Читати далі

Царенок А. В. Категорія мімезису в аскетико-естетичному дискурсі Візантії

Царенок А. В. Категорія мімезису в аскетико-естетичному дискурсі Візантії // Вісник Черкаського університету. – 2017. – № 1. – С. 19–25.

Автор статті вдається до розгляду вчення про наслідування, що стверджується в межах релігійно-мистецтвознавчого та естетико-етичного вимірів візантійської естетики аскетизму. Розвиваючи міметичну (імітаційну, відтворницьку) концепцію художньої творчості, мислителі-подвижники послуговуються такою класичною категорією естетичного дискурсу як мімезис у проповіді наслідування Бога та святих. Прикметно, що аскетичний заклик до уподібнення Творцю та Його гідним служителям позначений порівнянням цього наслідування з мімезисом у сфері мистецьких звершень. Ця обставина є одним із численних свідчень про яскраво виражений естетичний характер православної аскетичної теології.

Читати далі

Демотиватори з історії Візантії – 2017 (частина 2)

Цьогоріч не всі демотиватори з історії Візантії було розміщено на сайті вчасно, тож зараз ми маємо змогу потішити відвідувачів «Василевса» другою частиною робіт.

Читати далі

Поблизу Єрусалима знайшли руїни давнього візантійського храму

Руїни дневнего візантійського монастиря і церкви, яким 1,5 тисячі років знайдені ізраїльськими археологами під Єрусалимом в районі населеного пункту Бейт-Шемеш.

Читати далі

Царенок А. В. Прекрасне в чуттєвій реальності як предмет візантійської естетики

Царенок А. В. Прекрасне в чуттєвій реальності як предмет візантійської естетики // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – 2017. – Випуск 1 (16). – С. 155–164.

Наголошуючи на необхідності подальшого всебічного вивчення візантійськоїестетики аскетизму як, зокрема, чинника розвитку естетичної традиції Русі-України, автор статті пропонує звернути увагу на, в першу чергу, онтологічний вимір аскетико-естетичної доктрини, пов’язаний із осмисленням буття краси в дійсності. Осмислюючи феномен чуттєво прекрасного, православний аскетизм Візантії, безумовно, не абсолютизує його, але й уникає радикальної негації до прекрасного в матеріальному світі, проповідуючи помірковане ставлення до творіння, спотворене через людське гріхопадіння. Водночас, сповідуючи ідеї христології та есхатології, аскетична естетика проповідує оптимістичне вчення про майбутнє ствердження належної краси в чуттєвій реальності.

Читати далі

Гришко Юлія. Генеза євнухства у візантійському суспільстві: медичний аспект і правове становище

Гришко Юлія. Генеза євнухства у візантійському суспільстві: медичний аспект і правове становище // Записки Львівського медієвістичного клубу / загал. ред. Ю. Овсінського. – Львів, 2017. – Вип. 2. – С. 131–139.

У статті досліджено становлення та розвиток інституту євнухів, соціально-правове становище кастратів у візантійському суспільстві протягом ІV–VІ ст. Проаналізовано причини важливості інституту євнухів для управління державним апаратом Візантійської імперії. Розглянуто процес кастрації з медичної точки зору та встановлено у відсотковому відношенні число людей, які виживали після операції. Охарактеризовано ставлення візантійської знаті та простолюдинів до євнухів.

Читати далі

Куліш Оксана. Образи небесних сил у монументальному мистецтві Візантії

Великий храм Джварі (м. Мцхета, Грузія).
У техніці високого рельєфу
представлено зображення ширяючого Архангела Гавриїла

у правій частині фасаду вівтаря
над правителем Віпатосом Адарнерсе і його сином [11]

Куліш Оксана. Образи небесних сил у монументальному мистецтві Візантії / Оксана Куліш // GLORIA BIBLIOSPHERAE (Нишката на Ариадна) : Изследвания в чест на акад. проф. Александра Куманова : Юбилеен сборник по случай 65 години от основаването на УниБИТ / Науч. ред. Стоян Денчев. – София: За буквите – О писменехь, 2016. – С. 557–563.

Візантійська художня мова образотворчого мистецтва, стосовно його культового напрямку, є своєрідною за принципом поєднання християнських ідей та естетичних уявлень еллінізму. Політеїзм римської міфології, збагачений давньогрецькою релігійно-міфологічною системою і значно ускладнений східними культами, зрештою розпався. На його ґрунті візантійська культура трансформувала надбання ідеологічного типу у новому річищі монотеїзму. Відтак у репрезентації християнського зразка постали інтенції візантійського суспільства до аксіологічного сприйняття трансформованих образів безплотних сил, пов’язаних з єдиним божеством.

Читати далі

Пятидесятая публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме «Иисус Христос в византийском богословии V–VII вв. Ретроспектива терминов и концепций» (28.12.2017)

Читати далі

Libra: збірка наукових праць кафедри історії стародавнього світу та середніх віків / під ред. І. В. Нємченко. – Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. – 190 с.

Четвертий випуск збірки «Libra» вміщує результати наукових розшуків, проведених в межах наукової теми кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Дослідження інтелектуальної історії Європи (від античності до раннього модерного часу)»  (No держреєстрації – 113U002694). В ньому представлено статті, присвячені різноманітним аспектам інтелектуальної історії Європи, починаючи від доби античності та завершуючи ХVII ст.

Читати далі