Monthly Archives: Лютий 2020
Вишитий Всесвіт візантійської Равенни від Юлії Матвєєвої (відео)
Відкритий науковий семінар та презентація книги “Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади” (Львів, 18 лютого 2020 р.)
Кафедра богослов’я Філософсько-богословського факультету УКУ щиро запрошує на Відкритий науковий семінар та презентацію книги “Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади” доцента кафедри, доктора Олександра Кащука.
Дискутанти: Марія Горяча – доктор наук з богослов’я, о. Олег Кіндій – доктор богослов’я, Павло Смицнюк – доктор богослов’я.
Олександр Кащук – кандидат історичних наук, доктор богослов’я, доцент кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка та доцент кафедри богослов’я Українського католицького університету. Досліджує історію християнства у Візантії та історію християнської думки й ментальності, особливо зосереджується над вивченням відносин між світською владою і Церквою у Візантійській імперії в період христологічних суперечок. Автор численних наукових праць і перекладів патристичних текстів зі старогрецької та латинської мов.
Дата події: 18 лютого 2020 р.
Місце проведення:
Початок: 16:00 год.
ХII наукова конференція «Проблеми історії та археології України» (Харків, 13–14 листопада 2020 р.; deadline 01.04.2020)
Запрошуємо Вас узяти участь в ХII науковій конференції «Проблеми історії та археології України», яка відбудеться у м. Харків 13–14 листопада 2020 р.
Заплановано роботу секцій за такими науковими напрямами:
Кащук О. Я. Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади (25.02.2020)
25 лютого 2020 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.12 Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1) відбудеться захист дисертації Кащука Олександра Ярославовича «Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади», представленої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія)
Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами), списком наукових праць автора за темою дисертації, а також текстом автореферату.
Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства в XV–XVIII ст. (22.10.2019)
22 жовтня 2019 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Спеціалізованої вченої ради Д 35.051.12 Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 79000 вул. Університетська, 1) відбувся захист дисертації Лиля Ігоря Миколайовича «Греки на території Руського воєводства в XV–XVIII ст.», представленої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (Спеціальність 07.00.01 – Історія України).
Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами), списком наукових праць автора за темою дисертації, а також текстом автореферату.
В Іспанії виявили рештки візантійського монастиря
Провінція Аліканте, на території якої археологи виявили рештки стародавнього монастиря.
Фото: espanarusa.com
Вчені витратили майже 25 років, щоб з’ясувати, що знахідка є давнім візантійським монастирем, а не вестготськими або римськими будівлями, – повідомляє Ольга Цвілій на сайті Спілки Православних Журналістів.
На пагорбі на околиці Ельди в провінції Аліканте (Іспанія) експерти з Університету Аліканте і місцевого археологічного музею підтвердили, що виявлені в XIX столітті археологічні знахідки насправді належали візантійській обителі. Про це повідомило інтернет-видання Еl Раіѕ.
Школяр випадково відшукав стародавній візантійський надгробок
13-річний Став Меїр з Ізраїлю , який вирушив із сім’єю збирати гриби неподалік Кейсарії, виявив фрагмент мармурової плити, що виступав із землі. Вчені вже підтвердили, що вік знахідки складає близько 1500 років.
Жданович Олеся. Великий Тюркський каганат: кочова імперія євразійських степів. Київ: Темпора, 2019.
Книжка присвячена дослідженню історії Великого Тюркського каганату — першої держави стародавніх тюрків, котра виникла в середині VI ст. в результаті об’єднання багатьох тюркомовних племен. Про цю державу на Південному Алтаї світ уперше дізнався з писемних свідчень візантійського письменника Менандра Протектора. У своїй праці він докладно описав посольство від Каганату до Візантії, під час якого ромеї й дізналися про існування нової північної держави. Дуже цінними та інформативними стали писемні згадки про подорож візантійських послів у ставку тюркського кагана. Окрім інформації про державний устрій, побут, звичаї, спосіб життя, вірування і традиції давніх тюрків, західний світ на початку Середньовіччя дізнався про велику потужну кочову імперію, котра відігравала значну роль у міжнародній торгівлі та політичному житті тогочасного світу.
Мельник М. [Рецензія на книгу: «Візантійщина»: візантійський цивілізаційний спадок у Центрально-Східній Європі]
Візантійський спадок України — благо чи зло? Судячи зі змісту, укладачі поставили собі за мету розвіяти міти про «візантійщину», які утвердилися в межах території, що її історик Дмітрій Оболєнський називав «Візантійською співдружністю», проте головний акцент зроблено на Україні та Росії.
Василевс. Українська візантиністика 