Секція «Історія середніх віків» 69-ї Міжнародної конференції молодих учених «КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ» (29 квітня 2016 р.)

poster_1

29 квітня 2016 р. у межах роботи 69-ї Міжнародної конференції молодих учених «КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ» відбудеться засідання секції «Історія середніх віків», переважна більшість доповідей якої пов’язана з візантиністичною тематикою.

Пропонуємо ознайомитися з програмою роботи секції та тезами доповідей.

Читати далі

Конференція “Октоїх як частина літургійної духовності Церкви” (5 травня 2016 р., Львів)

1913_oktoix

У катехизмі нашої церкви, коли мова йде про тижневе коло богослужінь, зазначається зокрема й таке:

Традиція церковного співу на вісім гласів випливає з події Пасхи – «Восьмого дня».  Повне «восьмигласся» триває вісім тижнів.  Зібрані воєдино, моління восьми гласів складають книгу під назвою Октоїх.  … із гласів, наче зі щаблів, вибудовується «духовна драбина» між теперішнім часом і Днем Господнього Пришестя.  Щороку спорудження цієї «драбини» розпочинається в Томину неділю й завершується у Квітну. «Пасхальний час» тижневих кіл неначе «оперезує» історичний час і дає нам змогу сприймати все життя у світлі пасхальної радості.

Одним із основних завдань справжньої живої Церкви є удоступнювати вірним молитовні тексти не лише друкуючи їх як літургійною мовою так і перекладами. Проте надрукувати текст і подати його на вживання церковним спільнотам є лише половиною справи. Літургійний текст, для того, щоб бути живою молитвою Церкви, а не просто даниною традиції, потребує постійного переосмислення богословів, істориків, літургістів, фахівців душпастирських дисциплін.

Читати далі

Леонід Ушкалов. Сковорода і візантійське богослів’я

skovoroda

Інтерпретатори називали Григорія Сковороду і «богословом високого рівня» (Санте Ґрачотті) [Ґрачотті, 1996: с. 5], і навіть «найбільшим після перших Отців Церкви християнським філософом світу» (Василь Барка) [Степаненко, 1976: с. 154]. Утім, його богословські погляди досі належно не вивчено. Звісно, сама по собі ця тема не є новою. Ще 1894 року професор Харківського університету Амфіан Лебедєв написав працю під назвою «Г.С. Сковорода как богослов» [Лебедев, 1895]. Блискучі сторінки, присвячені богословським ідеям Сковороди, є також у пізніших працях Володимира Ерна [Эрн, 1912], Михайла Грушевського [Грушевський, 1925: с. 119—133], Дмитра Чижевського [Чижевський, 2004], Георгія Флоровського [Флоровский, 1937: с. 119—121], Володимира Олексюка [Олексюк, 1975], Елізабет фон Ердманн [Erdmann, 2005], Олега Марченка [Марченко, 2007], Дениса Пилиповича [Pilipowicz, 2010: с. 95—127], Марії Ґрації Бартоліні [Bartolini, 2010] та інших. А от спеціальні розвідки на цю тему не пішли далі «інтродукцій» [Bilaniuk, 1994], які за своїм рівнем мало чим відрізняються від піонерської студії Амфіана Лебедєва. Зокрема, поки що залишається в тіні питання про стосунок Сковороди до патристики.

Читати далі

Сорочан С. Б. О претории IX века в “цитадели” византийского Херсона

Сорочан С. Б. О претории IX века в “цитадели” византийского Херсона // ACTA MUSEI VARNAENSIS X–1. Военни експедиции, въоръжение и снаряжение (Античност и Средневековие). Международна конференция. Варна, 14–16.05.2009. – Варна: Издателство “ОНГЪЛ”, 2015. – С. 95-102.

Читати далі

Лекція Олексія Чекаля «Іконографія Євангелістів Софії Київської та каліграфічна культура Візантії» (20 квітня 2016 р.). Фотозвіт

Читати далі