Артем КОВАЛЕНКО. При здобутті Константинополя вперше в історії відбулося масштабне застосування пороху

22-річний турецький султан Мехмед II в’їхав у ворота Константинополя 29 травня 1453-го. Біля них лежали купи тіл останніх захисників міста. До коня підбіг хтось із челяді. Султанові доповіли: між загиблими воїнами знайшли знівечене тіло останнього візантійського імператора Костянтина ХІ. Упізнати його можна було лише за пурпуровим взуттям.

Перед облогою султан пропонував імператорові зберегти життя і навіть дозволяв правити однією з провінцій. Але Костянтин заявив, що захищатиме місто до кінця. Мехмед захотів подивитися на того, хто відкинув його пропозицію залишитися живим. Султан розпорядився поховати імператора з почестями. Але перед тим відтяти голову, настромити на палю й виставити на іподромі. Усі мали бачити: тисячолітній Візантійській імперії настав кінець.

Читати далі

XIII «Кирило-Мефодіївські читання»

24-25 травня 2013 р. відбулася Міжнародна конференція 13-ті «Кирило-Мефодіївські читання», присвячені «Дню слов’янської писемності та культури». Конференцію проводив Центр болгаристики та балканських досліджень імені М. Дрінова, Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька,  історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Студентське наукове товариство історичного факультету.

Читати далі

Лекция Сергея Иванова «Читать и писать в Византии» (31.05.2013)

31 мая состоится лекция Иванова Сергея Аркадьевича, профессора факультета филологии, специалиста по византинистике, автора многих  исследований и книг: «В поисках Константинополя: путеводитель по византийскому Стамбулу и окрестностям»; «Блаженные похабы: Культурная история юродства» и другие.

Тема лекции:

«Читать и писать в Византии»

Читати далі

“Русь решила стать преемницей Византии с чужой подсказки”

Журнал “Огонёк”, №20 (5280), 27.05.2013

Вот уже 560 лет Россия хранит византийское наследство, которое странным образом отделяет ее от Европы
В конце мая 1453 года, более полтысячелетия назад, пал Константинополь и погибла византийская цивилизация. Этот крах дал Москве новое наименование — Третий Рим — и новую национальную идею: защиты православной ойкумены. О том, как она влияет на нас до сих пор, “Огонек” поговорил с Давидом Гзгзяном, заведующим кафедрой богословских дисциплин и литургики Свято-Филаретовского православно-христианского института, членом Межсоборного присутствия РПЦ.

— Идеологема “Москва — Третий Рим” прочно связана с представлениями об особой роли России в мире, которые мы то и дело реанимируем. Это византийское наследство?

Трегубов Віктор. Візантія: зерна й плевели

61797

Дзеркало тижня. Україна. № 18. 24-31 травня 2013 р.

560 років тому, 29 травня 1453 р., Константинополь упав під ударами турків-османів. Закінчилася майже тисячолітня історія східно-римської цивілізації. Залишки візантійської Ойкумени протрималися ще кілька десятків років, і останній з них, князівство Феодоро в Криму, впало після героїчної оборони в 1475 році.

Чим була Візантійська, або, як її називали самі жителі, Ромейська (Римська), імперія? На цю тему видано сотні наукових праць, і їх не переповісти в газетній статті. Скажемо лише, що це була унікальна для Середньовіччя держава, непорівнянна з жодною з європейських, а зі світових подібна — хіба що китайська імперія Тан. Традиції Римської імперії, менталітет народів Східного Середземномор’я і християнське віросповідання породили незвичайну культуру, яка тисячу років так чи інакше впливає на вигляд усієї Європи. Формально абсолютна влада імператора в дійсності обмежувалася сотнею невидимих ниток інтересів різних соціальних груп і центрів впливу, а фактичне управління величезною імперією лежало на плечах професійного чиновництва.

Читати далі

Седьмая публичная лекция Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме «О трансформации церемонии погребения в античном Херсонесе – византийском Херсоне» (29.05.2013)

poster

Читати далі

У Києві відкрилась перша Всеукраїнська виставка православної ікони

22 травня в галереї «Соборна» з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира відкрилась перша Всеукраїнська виставка православної ікони, приурочена до 1025-річчя Хрещення Русі.

Організаторами виставки стали Творче об’єднання іконописців в ім’я преподобного Аліпія Печерського; єпископ Макарівський Іларій, Вікарій Київської Митрополії, голова Синодального комітету з біоетики та етичних питань; Духовно-просвітницький центр Кафедрального Собору на честь Воскресіння Христового та галерея «Соборна».

Читати далі

Alekseyenko N. L’administration byzantine de Cherson: catalogue des sceaux / Nicolas Alekseyenko. – Kiev: Ukrainian national committee for Byzantine studies; Paris: ACHCByz, 2012. – 268 p. (Occasional monographs; 4)

alekseyenko

Le caractère fragmentaire des données textuelles, toujours rares en ce qui concerne les centres périphériques de l’Empire byzantin, rend indispensable l’utilisation approfondie des données archéologiques. Les vestiges de Cherson, peu reconstruits ultérieurement et accessibles dans leur ensemble pour une étude archéologique, apportent une documentation d’une richesse exceptionnelle, notamment dans le domaine de la sigillographie. Cherson est, en effet, l’une des rares villes (avec Sougdea ou Preslav) où ce type de source est abondamment représenté.
Ce travail présente en tout 410 sceaux, dans leur grande majorité trouvés à Cherson, mais aussi dispersés dans les grandes collections du monde : de Russie, de Bulgarie, de Roumanie, de France, de Grèce, de Grande-Bretagne et des États-Unis. Il faut y ajouter ceux de quelques collections privées qui se constituent encore aujourd’hui, surtout en Ukraine. On trouve aussi parfois des sceaux venant clairement de Cherson dans les ventes aux enchères sur Internet.

Читати далі