Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства в XV–XVIII ст. (22.10.2019)

22 жовтня 2019 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Спеціалізованої вченої ради Д 35.051.12 Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 79000 вул. Університетська, 1) відбувся захист дисертації Лиля Ігоря Миколайовича «Греки на території Руського воєводства в XV–XVIII ст.», представленої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (Спеціальність 07.00.01 – Історія України).

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами), списком наукових праць автора за темою дисертації, а також текстом автореферату.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 

ЛИЛЬО ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 94(477.83-25=14)”14/17”

ГРЕКИ НА ТЕРИТОРІЇ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XV–XVIII ст.

07.00.01 – Історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації
на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук

ЛЬВІВ – 2019

Дисертацією є монографія. Робота виконана на кафедрі історії середніх віків та візантиністики Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Науковий консультант:
доктор історичних наук, професор ВОЙТОВИЧ Леонтій Вікторович, Львівський національний університет імені Івана Франка

Офіційні опоненти:
доктор історичних наук, професор КАПРАЛЬ Мирон Миколайович, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
доктор історичних наук, КУЛАКОВСЬКИЙ Петро Михайлович, професор кафедри країнознавства Національного університету “Острозька академія”
доктор історичних наук, професор ЛИМАН Сергій Іванович, завідувач кафедри туристичного бізнесу Харківської державної академії культури

З дисертацією (у формі монографії) можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79601, Львів, вул. Драгоманова, 5).

АНОТАЦІЯ

Лильо І.М. Греки на території Руського воєводства в XVXVIII ст. – Кваліфікаційна наукова праця у формі монографії.

Дисертація (у формі монографії) на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01. – Історія України – Львівський національний університет імені Івана Франка – Львів, 2019.

Представлено результати особливостей появи та формування грецької діаспори на території Руського воєводства Речі Посполитої в XV–XVIII ст. Проаналізовано базові причини та передумови, що спонукали чимало з грецьких купців та ремісників залишити свою історичну батьківщину та розпочати нове життя на територіях польсько-українського прикордоння. Особливу увагу приділено вивченню шляхів інтеграції греків до місцевого соціуму, питанням їх співпраці з українським (православним) населенням Львова та інших міст регіону у вирішенні нагальних соціальних та релігійних проблем. Аналіз шляхів прибуття греків дав змогу встановити малознаний в минулому факт, що більшість з них походила з територій, підконтрольних Венеціанській Республіці.

Шляхом аналізу причинно-наслідкових зв’язків щодо проблеми поширення зразків матеріальної культури Східного Середземномор’я на територію Речі Посполитої, показано напрямки та методи транспортування товарів, способи захисту купцями власних економічних та соціальних інтересів в межах створених ними купецьких об’єднань. Багато з таких форм економічного господарювання мали родинний характер чи були пов’язані між собою спеціальними правовими угодами.

Вперше в українській історіографії досліджено причини зростання наприкінці XVI ст. експорту до міст регіону мальвазії – вина з острова Крит та прилеглих до нього теренів. Шляхом детальних та прискіпливих генеалогічних студій до наукового обігу вперше впроваджено багато невідомих раніше фактів з історії знаних та впливових сімей грецького походження на території Руського Воєводства.

Ключові слова: греки, мальвазія, Ставропігійське братство, Львів, Руське воєводство, діаспора.

АННОТАЦИЯ

Лильо И. Н. Греки на территории Руського воеводства Речи Посполитой в XVXVIII вв. Квалификационный научный труд в форме монографии.

Диссертация (в форме монографии) на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2019.

Проанализированы базовые причины и предпосылки, побудившие многих из греческих купцов и ремесленников оставить свою историческую родину и начать новую жизнь на территориях польско-украинского приграничья. Особое внимание уделено изучению путей интеграции греков в местный социум, вопросам их сотрудничества с украинским (православным) населением Львова и других городов в решении насущных социальных и религиозных проблем. Анализ путей прибытия греков позволил установить малоизвестный в прошлом факт, что большинство из них происходили из территорий подконтрольных Венецианской Республике.

Изучение причинно-следственных связей в вопросе распространения образцов материальной культуры Восточного Средиземноморья на территорию Речи Посполитой, продемонстрировало активную динамику передвижения таких товаров через созданные греками купеческие объединения. Многие из таких форм хозяйственных отношений имели семейный характер или были связаны между собой специальными соглашениями. Впервые в украинской историографии разъяснены причины значительного роста в конце XVI в. экспорта в регион мальвазии – вина с острова Крит и прилегающих к нему территорий.

Путем анализа опубликованых и неопубликованных документов раскрыто участие отдельных членов Львовского Ставропигийского братства в дипломатической работе на заказ Речи Посполитой, Московского государства и Османской Порты. Представлена тема сотрудничества отдельных греком в качестве тайных информатором для резидентов русской разведки на территории Речи Посполитой.

Глубокое исследование генеалогических древ впервые позволило внести в научный оборот много неизвестных ранее фактов из истории влиятельных семей греческого происхождения на территории Руського воеводства Речи Посполитой.

Ключевые слова: греки, мальвазия, Ставропигийское братство, Львов, Руськое воеводство, диаспора.

ANNOTATION Lylo Ihor Greeks in the territory of Rus’ke Wojewodstwo in 15th 18th c. Monograph. The monograph for obtaining the academic Degree of Doctor of Historical Sciences with a major 07.00.01 (History of Ukraine). – Ivan Franko National University in Lviv. – Lviv, 2019. This text focuses on the question of how Greek immigrants from the Venice Rupublic and Ottoman Empire has active in the Ru’ske Wojewodstwo of the Polish-Lithuanian Commonwelth in 15-18th centuries. In addition to material contributions and other influences Greeks also had numerous contacts with Easter Orthodox Church centres and active cooperation with the local Ukrainian community. The role of Greeks in the dissemination of Orthodox and Eastern Mediterranean culture in the area along the common borders of present Romania, Poland and Ukraine is not very known still. However it is the book that sheds light on some particular aspects of the historical and sociocultural processes of this region of Europe. The beginning of the Greek diaspora in the cities of the Rus’ke Wojewodstwo of the Polish-Lithuanian Commonwealth was not an accidental coincidence of circumstances. Most of the Greek immigrants moved to this area of Eastern Europe in the second half of the 16th-17th centuries. This immigration had complex geopolitical and economic reasons that have roots in the last centuries of the Byzantine Empire. Since 1453, the Greeks became a people without a state, divided by the borders between the powerful countries of the Mediterranean. Most of their ethnic lands went under the control of the Ottoman Port. The islands of Crete and Cyprus were in possession of Venice (La Serenissima). The Greek population became the hostage of permanent political, economic and armed conflicts that endured between Turkey and the Republic of Venice (La Serenissima). For the Greeks, there were few areas of activity where they could calmly implement their political and social plans. One of the most important activity was craft and trade. In search of profit, the brave Greek merchants stepped onto the Balkan Peninsula, to the principalities of Moldavia and Wallachia. From there, some of them gradually began to work with the territories of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Greek merchants actively created numerous merchant unions. Thanks to their activities, there was a kind of network of Greek communities across borders. Three influential families: the Kornyakts, the Weweli, and the Langish settled in Poland and continued to maintain contact with their partners in Moldova, Turkey, and Crete. The success of their activities allowed them to accumulate significant funds. As a result, Greek immigrants actively contributed to the local Polish school system, published books, and influenced the activities of church institutions. Religion and language were the markers that determined the commonality of the actions of these immigrants. The reason Greeks moved to the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth was commerce. In the 14th century, the needs of consumers were

ANNOTATION

Lylo Ihor Greeks in the territory of Rus’ke Wojewodstwo in 15th 18th c. Monograph.

The monograph for obtaining the academic Degree of Doctor of Historical Sciences with a major 07.00.01 (History of Ukraine). – Ivan Franko National University in Lviv. – Lviv, 2019.

This text focuses on the question of how Greek immigrants from the Venice Rupublic and Ottoman Empire has active in the Ru’ske Wojewodstwo of the Polish-Lithuanian Commonwelth in 15-18th centuries. In addition to material contributions and other influences Greeks also had numerous contacts with Easter Orthodox Church centres and active cooperation with the local Ukrainian community. The role of Greeks in the dissemination of Orthodox and Eastern Mediterranean culture in the area along the common borders of present Romania, Poland and Ukraine is not very known still. However it is the book that sheds light on some particular aspects of the historical and sociocultural processes of this region of Europe.

The beginning of the Greek diaspora in the cities of the Rus’ke Wojewodstwo of the Polish-Lithuanian Commonwealth was not an accidental coincidence of circumstances. Most of the Greek immigrants moved to this area of Eastern Europe in the second half of the 16th-17th centuries. This immigration had complex geopolitical and economic reasons that have roots in the last centuries of the Byzantine Empire.

Since 1453, the Greeks became a people without a state, divided by the borders between the powerful countries of the Mediterranean. Most of their ethnic lands went under the control of the Ottoman Port. The islands of Crete and Cyprus were in possession of Venice (La Serenissima). The Greek population became the hostage of permanent political, economic and armed conflicts that endured between Turkey and the Republic of Venice (La Serenissima).

For the Greeks, there were few areas of activity where they could calmly implement their political and social plans. One of the most important activity was craft and trade. In search of profit, the brave Greek merchants stepped onto the Balkan Peninsula, to the principalities of Moldavia and Wallachia. From there, some of them gradually began to work with the territories of the Polish-Lithuanian Commonwealth.

Greek merchants actively created numerous merchant unions. Thanks to their activities, there was a kind of network of Greek communities across borders. Three influential families: the Kornyakts, the Weweli, and the Langish settled in Poland and continued to maintain contact with their partners in Moldova, Turkey, and Crete. The success of their activities allowed them to accumulate significant funds. As a result, Greek immigrants actively contributed to the local Polish school system, published books, and influenced the activities of church institutions. Religion and language were the markers that determined the commonality of the actions of these immigrants.

The reason Greeks moved to the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth was commerce. In the 14th century, the needs of consumers were provided by local Armenian merchants who had settled in the region. In the second half of the 16th century, Poland, via the port city of Gdansk, increased the supply of agricultural products to Western Europe, and enabled the accumulation of wealth in Poland. The noble and wealthy burghers began to spend more on luxury goods such as textiles from southern Europe and the Middle East. With the help of caravans, they brought favorite items from the Genoa trade offices in the Crimean peninsula and the territories of Turkey or the Middle East. Residents of the Commonwealth gradually became accustomed to using spices, wine, textiles, and rugs in their everyday lives.

The market segment where the Greeks had an absolute advantage was wine. Large quantities of Malvasia – a sweet wine from Crete and adjacent territories – began to be imported to the Commonwealth, turning it into a product customary for local cuisine. The “wine boom” continued under Greek control throughout the second half of the 16th century, while the Turkish government, which controlled the Black Sea area, kept the trade routes open to foreign merchants.

The Greek diaspora of the Rus’ke Wojewodstwo in the 16th and 17th centuries was not homogeneous. The notion of “Greek merchants,” “Greek craftsmen” or “Greek priests” often concealed subtle but exciting nuances. Polish authorities were suspicious of immigrants, believing that some Greeks were interfering in the social processes of the Commonwealth, or even spying for Turkey or the Moscow state. Regarding economic matters, Greek merchants did not experience discrimination on national or religious grounds; however, for those who decided to settle in the country forever, career prospects were limited by the same legal legislation that had been enacted for the local Ukrainian Orthodox population.

The Greek diaspora of the Polish-Lithuanian Commonwealth was formed mainly from people who left the Greek territories under the rule of Venice. They lived for many years in the Catholic community, where they were able to preserve their religious, linguistic and ethnic identity, which made their transition to a new homeland easier. Moreover, once they were settled, they were met with the support of the local Orthodox community. The Greeks and Ukrainians were remarkable situational allies and each group received benefits from this association: the Greeks helped Ukrainians in the conduct of economic activity. Ukrainians strengthened the Greek community through the support of wealthy and authoritative members. The Greeks paid a large part of the taxes they spent on building urban infrastructure and defense facilities. The authorities of Lviv obliged the Greeks by enabling them to buy the most expensive houses in the city. For the Greeks, this was a definite form of investment and, at the same time, a property qualification.

The main centers of the Greek diaspora in the Commonwealth were the cities of Lviv, Zamość, and Brody. The Greek group in Zamost emerged in the late 16th century entirely on the initiative of the city’s owner – Crown Chancellor Jan Zamoysky. From the beginning, he created for Greeks an economic environment that existed parallel with the Ukrainian and Polish ones. Unlike Lviv, where the Greeks, together with the Ukrainians, united around the Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary; in Zamość, the Greeks had a separate church, priest and a cemetery. The Greek diaspora in Zamost began to decline after the death of Zamoysky, when masses of Greeks either left the city or assimilated into the local culture.

The group of Greek masters of embroidery in the city of Brody was too small to create its own diaspora community. Its members were craftsmen who built a factory to manufacture expensive fabrics – known in Polish as “złotogłow” – and to produce clothing and accessories. Not only was embroidery an economic phenomenon, but people such as Manuel Korfinski initiated a new aspect of material culture for the Polish-Lithuanian Commonwealth. Korfinski belonged to a new group of Greek immigrants that was different from previous ones: most of these Greeks stayed outside the Ukrainian social context. Unlike the Greeks in Lviv, Brody’s Greeks did not have any contact with groups such as the Stavropihian Brotherhood, an organization that represented the rights of the Orthodox community. The Greek masters had focus to created a comfortable business environment for themselves and was separate from the Ukrainians social context.

For the local society, the most important thing was not the existence of the Greeks’ factories, but the new generation of local students who trained in the textile arts and continued the unique skills and work taught to them by the Greeks. As a result, these students had an impact on the continuation of an endeavor to keep and develop a local cultural tradition of embroidery. After the decline of Greek textile production in Brody, the local people continued to develop new artisans and related crafts.

Thanks to people such as Korfinski, in the second half of the 17th century “sarmatism”, the ethno-cultural phenomenon of spiritual and material culture that formed a core aspect of the Polish-Lithuanian Commonwealth elites, flourished. Korfinski’s supporters, chiefly the gentry of the border areas, were influenced by the culture of the Orient and considered themselves the descendants of the ancient Sarmatians – an ancient Iranian people – as the brave defenders of Europe. Greek merchants and masters of embroidery in the territory of the Rus’ke Wojewodstwo of Poland in the 16 and 17th centuries were in the right place at the perfect time, and they used the situation to their advantage and were able to obtain much obvious material and social benefits through trade.

In Lviv, in addition to economic activities, the Greek people actively conducted public religious and educational activities along with the Ukrainian community. Lviv’s Greeks distinguished from other Greeks in the Commonwealth primarily through their participation in the affairs of the Stavropihian Brotherhood. Many of them assisted in resolving economic problems and defended the interests of Ukrainians before local Polish authorities. They were a significant element in the contacts between the institutions of the Eastern Church and the Metropolitan of Kyiv. Greek merchants were involved in the preparation of visits of Patriarch Jeremiah II Tranos and the Patriarch of Alexandria, Cyril Lukaris to the Commonwealth of Constantinople. Thanks to the financial support of Konstantin Korniakt, a new tower was constructed at the Church of the Assumption of the Blessed Virgin; it also acted as a defensive tower for the city.

First-generation Greek immigrants continued to feel isolated because of their nationality. However, second- and especially third-generation Greeks actively tried to become an organic part of the Polish-Lithuanian Commonwealth, and later the Austrian establishment. Some well-known families later decided to emigrate and serve the monarchs of Russia.

By the end of the 18th century, however, despite the preservation of well-known families such as Paparas or Mazaraki in the Rus’ke Wojewodstwo, attempts to form local Greek diasporas in this part of Central-Eastern Europe had mostly ended.

Key words: Greeks, malvasia, Lviv Dormition (Stavropihian) Brotherhood, Lviv. Rus’ke Wojewodstwo, Greek diaspora.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ МОНОГРАФІЇ

1. Лильо І. М. Нариси з історії грецької громади міста Львова XVI-XVII ст. Монографія. ЛНУ ім. І. Франка, вид. “Львівська Політехніка”, 2002. 190 с.

2. Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV–XVIII ст. Монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2019. 384 с.

3. Лильо І. М. Історія роду Корняктів // Вісник ЛНУ ім. І. Франка, серія історична, спец. вип. 54, Львів, 2017, c. 36-48.

4. Лильо І. М. Львівські епізоди грецького роду Ланґішів XVI-XVII ст. // Вісник Маріупольського державного університету, серія: історія, політологія, вип. 22-23, Маріуполь, 2018, c. 50-58.

5. Lylo I. The Greek merchants and masters of embroidery in the city of Brody in 1639-1646 // Дрогобицький Краєзнавчий Збірник, вип. ХХІ, Дрогобич, 2019, c. 258-263.

6. Лильо І. М. До питання про участь греків у діяльності Ставропігійського братства у Львові в XVI–XVIIІ ст. // Вісник Маріупольського державного університету, серія: історія, політологія, вип. 19, Маріуполь, 2017, c. 22-34.

7. Лильо І. М. До питання про щоденне життя львівських міщан XVІ ст. за інвентарем особистих речей Софії Афендик, Вісник ЛНУ ім. І. Франка, серія історична, вип. 51, Львів, 2015, c. 632-645.

8. Лильо І. М. Дипломатична та військова діяльність греків у міжнародній політиці Речі Посполитої XVI-XVII ст. // Проблеми історії війн і військового мистецтва, за ред. Л. Войтовича, Львів: Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, ЛНУ ім. І. Франка, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного, 2018, c. 201-212.

9. Лильо І. М. До питання про діяльність грецьких купців на території Молдавії та Речі Посполитої в ХVI – першій половині XVII ст. // Історія торгівлі, податків та мита: зб. наук. праць, № 1–2 (13–14), Дніпро, 2016, c. 105-115.

10. Lylo I. Miejsce Greków w kulturze materialnej Rzeczypospolitej w XVI–XVII wieku // Przegląd Nauk Historycznych, wyd. Uniwersytetu Łódzkiego, r. XV, nr.1, Łódz, 2016, s. 189-211.

11. Lylo I. Grecy we Lwowie: zapomniani obywatele // Orientalia Christiana Cracoviensia, № 4, Cracow, 2012, s. 49–58.

12. Лильо І. М. Східноземноморські продукти на столі львівських міщан у XV-XVII ст. // Народознавчі Зошити, № 3 (141), часопис Інституту народознавства НАН України, Львів, 2018, c. 656-661.

13. Lylo I. Zapomniany fakt z historii greckiego rodu Korniaktów ze Lwowa // Przegląd Nauk Historycznych, r.IX, nr 1, red. Anusik Z., wyd. Uniwersytetu Łódzkiego, Łódz, 2010, c. 145-157.

14. Лильо І. М. Греки на службі іноземних держав / Елліністичні студії, збірка спогадів та наукових праць пам’яті Наталії Олексіївни Терентьєвої, відп. ред. О.П. Реєнт; Упорядники: Н.І. Бацак, В.В. Томазов, Інститут історії України НАН України, Київ, 2010, c. 85-91.

15. Лильо И. М. Контакты греческого Востока с городами Галицкой Руси в XI–XV вв. / Byzantium and New Countries – New Peoples on the Frontier of Byzantino-Slavonic Area (IX-XV-Centuries), Byzantina et Slavica
Cracoviensia, Cracow, 2007, s. 237-243.

16. Лильо І. М. Грецька родина Вевеллі у Львові на рубежі XVI-XVII ст. // Наукові Зошити історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, Львів, 2005, c. 73-78.

17. Lylo I. Greek Community in Lviv 16-17th century // Raporturile moldo-grece în contextul relaţiilor internaţionale: Probleme şi perspective, Consiliul Suprem pentru Ştiinţă şi Dezvoltare Tehnologică, Universitatea Pedagogică de Stat “Ion Creangă”, Catedra Istoria Românilor, Chişinâu, 2002, s. 126-132.

18. Лильо І. М. Грецький рід Папара у Львові в XVI-XVII в. // Греция и славянский мир: збірник наукових статей, вип. 1, Симферополь, “Крымский архив”, 2002, c. 183-188.

19. Лильо І. М. Стосунок польської влади до грецької людності у Львові в XVI-XVII wieku // Polska-Ruś-Ukraina — jedenaście wieków sąsiedztwa, Lublin — Lwów, wyd. Katedra Historii Państwa i Prawa KUL, Lublin, 2002, c. 59-65.

20. Лильо І. М. Родина Папара у Львові, Підприємці та меценати: грецькі підприємці та громадські діячі в Україні XVII-XIX ст. / Історико-біографічні нариси, Інститут історії України НАН України, під ред. В.Смолія, Київ, 2001, c. 105-111.

21. Лильо І. М. Джерела грецького походження в Центральному державному історичному архіві України у місті Львові та Національному музеї. / Україна – Греція: архівна та книжкова спадщина греків України, науковий збірник, Kиїв, 1998, c. 34-41.

22. Лильо І. М. Становище грецької діаспори міста Львова в другій половині XVII ст. // Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва, Маріуполь, 27- 29 травня 1999 року, [текст] : зб. наук. пр. міжнар. наук.- практ. конф., ред. К. В. Балабанов [та ін.]; Ін-т історії України Нац. акад. наук України, Ін-т політ. та етнонац. дослідж., НАН України, Маріуполь, 1999, c. 32 – 46.

23. Лильо І. М. Джерела грецького походження в ЦДІАУ у Львові та Національному музеї / Тези міжнародної конференції Україна-Греція: архівна та книжкова спадщина греків України, ін-т історії України НАН України, центр неоелліністичних досліджень НФД; ред. В. А. Смолій [та ін.], Київ, 1998, c. 80-85.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ, ДОТИЧНИХ ДО ТЕМИ МОНОГРАФІЇ

1. Лильо І. М. Три етапи розвитку візантійсько-українських мистецьких контактів на території древньої Волині / Волинська ікона:питання історії вивчення, дослідження та реставрації: доповіді та матеріали ІV наукової конференції, Луцьк, 17–18 грудня 1997 р., с. 24-30.

2. Лильо І. М. Грецький світ Львова / [Електронний ресурс] / Культорологічний журнал “Ї” № 36, 2012 р. http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/lylyo.htm

3. Lylo I. Smaki śródziemnomorskie na stołach mieszczan Lwowa w XV-XVII wieku / Silva Rerum [Електронний ресурс] / Pasaz Wiedzy, Pałac Wilanów, Warszawa, 2019. http://www.wilanow-palac.pl/smaki_srodziemnomorskie_na_stolach_mieszczan_lwowa_w_xv_xvii_wieku.html

4. Альвізії. 2007. Т.1, с. 55-56; Афендики, 2007, Т.1, с. 135; Вевелі, 2007, Т.1, с. 337; Корнякти, 2010, Т. 3, с. 415-416; Лангиші, 2012, Т.4, с. 22-23; Мадзапети, 2012, Т.4, с. 455-456; Мазаракі, 2012, Т. 4, с. 460, в: Енциклопедія Львова, Львів, Літопис.

5. Лильо І. М. На уламках краху, в: Войтович Л.В., Домановський А.М., Козак Н.Б., Лильо І.М., Мельник М.М., Сорочан С.Б., Файда О.В. Історія Візантії. Вступ до візантиністики, колективна монографія за ред. С.Б. Сорочана і Л.В. Войтовича, Львів: Апріорі, 2011, с. 460-471.

6. Лильо І. М. “Приїхали греки — привезли цитрини” чи грецькі впливи на галицьку кухню / Незалежний культорологічний часопис “Ї”, Львів, № 73, 2013, с. 191-198.

Завантажити автореферат

Файл дисертації

Опоненти

Офіційний опонент: Доктор історичних наук, професор КАПРАЛЬ Мирон Миколайович, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Завантажити відгук

Офіційний опонент: Доктор історичних наук, КУЛАКОВСЬКИЙ Петро Михайлович, професор кафедри країнознавства Національного університету “Острозька академія” Завантажити відгук

Офіційний опонент: Доктор історичних наук, професор ЛИМАН Сергій Іванович, завідувач кафедри туристичного бізнесу Харківської державної академії культуриЗавантажити відгук

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s