Tauric Chersonesos and it’s Chora. UNESCO World Heritage

Експерти зберуться заради феномену Галицької митрополії

З 4 по 6 жовтня у Львові та Галичі відбудеться міжнародна наукова конференція «Між Константинополем, Києвом, Москвою, Сочавою та Римом: Галицька митрополія в 1303–1808 роках (греко-візантійська спадщина, києвохристиянська традиція та західні латинські впливи)». Інформує РІСУ.

Домановська М. М. О. Лавровський (1825–1899) про русько-візантійські угоди Х ст.

Домановська М. М. О. Лавровський (1825–1899) про русько-візантійські угоди Х ст. // Сіверянський літопис. – 2013. – № 2 (110) (Березень-квітень). – С.101-111.

У статті здійснено спробу історіографічного аналізу праці професора Харківського університету М. О. Лавровського «О византийском элементе в языке договоров русских с греками» (1853), що передбачає оцінку внеску науковця в дослідження русько-візантійських угод Х ст.

У Львові та Галичі міжнародні експерти обговорять феномен Галицької митрополії

З 4 по 6 жовтня у Львові та Галичі відбудеться міжнародна наукова конференція «Між Константинополем, Києвом, Москвою, Сочавою та Римом: Галицька митрополія в 1303–1808 роках (греко-візантійська спадщина, києвохристиянська традиція та західні латинські впливи)».

Открытые лекции «Западная Европа ІХ–ХІ вв.: характерные черты феодального общества» (30.09.2013, 2.10.2013; Харьков)

Открытые лекции цикла «Феодальная Европа»

«Западная Европа ІХ–ХІ вв.:

характерные черты феодального общества»

Міжнародна наукова конференція «Між Константинополем, Києвом, Москвою, Сочавою та Римом: Галицька митрополія в 1303–1808 роках» (4-6.10.2013, Львів)

З 4 по 6 жовтня у Львові та Галичі відбудеться міжнародна наукова конференція «Між Константинополем, Києвом, Москвою, Сочавою та Римом: Галицька митрополія в 1303–1808 роках (греко-візантійська спадщина, києвохристиянська традиція та західні латинські впливи)».

До 1025-ліття Хрещення Русі (988-2013) та 710 років від того часу, коли близько 1303 р. на землях «Малої Русі» – Галицько-Волинського князівства (Королівства Русі), з ініціативи її володаря Юрія Львовича та за підтримки візантійського імператора Андроніка II Палеолога і благословення царгородського патріарха Атанасія I, було засновано Галицьку митрополію.

На прикладі феномену Галицької митрополії, в ширшому порівняльному контексті релігійної культури країн Візантійської співдружності, латинського Заходу та православної Росії експерти обговорять особливості розвитку київського християнства та рецепції в Східній Європі унійної ідеї – від княжих часів і до початку модерної доби.

Презентація книги В.В. Корнієнка «Корпус графіті церкви Спаса на Берестові»

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України

Всеукраїнська асоціація музеїв і заповідників

ПРЕЗЕНТУЮТЬ

книгу  к.і.н. В.В. Корнієнка
«Корпус графіті церкви Спаса на Берестові»

Международная научная конференция «Византинистика в Грузии»

В Тбилисском государственном университете им. И. Джавахишвили (ТГУ) сегодня открылась 4-ая международная научная конференция «Византинистика в Грузии».

Печатки Київської Русі. Їх торкалися наші предки. ФОТО

На сьогодні найдавніший документ з історії нашої країни датується 1130-ми роками – це Мстиславова грамота, єдина, яка вціліла. Подальші документи – з ХІІІ століття. А цими печатками володіли реальні люди, котрі жили 700-900 років тому…

У Києві завершився Перший міжнародний колоквіум з вивчення візантійських та давньоруських печаток “Сфрагістичний меридіан: Київ – Корсунь/Χερσων – Κωνσταντινουπολις”.

Зарубіжні візантологи ознайомились з новими археологічними знахідками

Унікальні знахідки українських археологів стали справжнім відкриттям для міжнародної наукової спільноти.

З  13 по 16 вересня у Києві проходив Перший міжнародний колоквіум по вивченню візантійських та давньоруських печаток “Сфрагістичний меридіан: КИЇВ – КОРСУНЬ / XEPCΩN – КΩNСTANTINOΥПОΛIC”. У конференції взяли участь найавторитетніші спеціалісти сьогодення з давньоруської та візантійської історії із 6 країн світу – Жан-Клод Шене, Вів’єн Прижан (Франція), Вернер Зайбт (Австрія), Іван Йорданов, Ніколай Канєв та Тодор Тодоров (Болгарія), Валерій Степаненко, Олена Степанова, Віра Ченцова, Михайло Бутирський (Росія), Вера Булгурлу (Туреччина), Федір Андрощук (Швеція).