Вільям Батлер Єйтс. Плавання до Візантії

І

Цей край не для старих. Самі тут юні
Цілуються; виспівують пташки
(Вмирущих поколінь солодкі луни);
Тут рибою кишать моря й річки;
Припливи плоті буйні та бурунні
Щасливляться все літо залюбки.
Всіх музика чуттєва захопила –
До пам’яток ума немає діла.

ІІ

Нікчемна старість, дрантя на кілку,
Якщо душа в долоні не заплеще,
Якщо на кожну раночку гірку
Не заспіва гучніш, мов стало легше.
Та це не школа співів нашвидку –
Своєї величі знаття на плечі
Собі стає… Я ж плив сюди на те,
У Візантію, місто пресвяте!

ІІІ

О мудреці, що злото мозаїчне
Світаєте в Господньому вогні!
Злетіть з вогню спіраллю феєрично
Й навчіть цю душу, як співать пісні,
Візміть це серце, що жадає вічно,
Вже зайве цій вмирущій звірині,
Саме собі не знане… Заберіте
У вічності химерні лабіринти.

IV

Природи збувшися в природи твір
Уже ж бо я не втілюся ніколи,
А тільки в золотий убір чи взір
З рук майстра давньоеллінської школи,
Щоб сонний імператор тішив зір, –
Чи в дивоптаха, щоб співать про долі
Колишніх і грядущих поколінь,
Щоб візантійців не приспала лінь.

Переклад Олександра Мокровольського

Єйтс Вільям Батлер. Плавання до Візантії //
Єйтс Вільям Батлер. Вибрані твори: Поезії, поеми та драми. — К.: Юніверс, 2004. — С. 138-139.

Advertisements

3 comments on “Вільям Батлер Єйтс. Плавання до Візантії

  1. mamache коментує:

    Розкішний вірш і розкішний переклад

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s