Кузовков Володимир. Військові зв’язки булгарських племен Північного Причорномор’я і Візантії в добу правління імператора Юстиніана І (527–565 рр.)

У статті розглянуто військові зв’язки булгарських племен Північного Причорномор’я з Візантійською імперією в добу правління імператора Юстиніана І (527-565). Автор приділяє увагу участі булгарських контингентів найманців у військових конфліктах на боці Візантії, а також грабіжницьким нападам булгар на візантійські володіння.

Читати далі

Advertisements

Чорноморець Є. М. Ікона як символ Абсолюту у візантійській патристичній естетиці

Чорноморець Є. М. Ікона як символ Абсолюту у візантійській патристичній естетиці // Актуальні проблеми філософії та соціології. – Одеса, 2017. – Вип. 17. – С. 131–135.

Поняття символу є центральним для візантійської патристичної естетики. Візантійська патристична теорія образу розробляється на основі онтологічних принципів теоцентризму та персоналізму з використанням загальних категорій сутності, енергії, іпостасі. Завданням нашої статті є аналіз патристичного вчення про специфіку онтологічного статусу й визначальні особливості ікони порівняно з іншими символами Абсолюту. За патристичним ученням, ікона є штучним символом Абсолюту (на відміну від інших його самовиявів – у Трійці, у світі та в людині як образі Божому), відрізняється від нього за сутністю, має окреме існування в просторі. На іконі зображується боголюдина Ісус Христос або святі – люди, які досягли обожнювання. До ікони висувається вимога реалістичності: зображеною може бути лише конкретна іпостась (особистість), яка дійсно існувала та має чуттєво сприйнятний зовнішній вигляд; ікона як міметичне зображення є подібною до зображуваного першообразу. Онтологічний зв’язок ікони з першообразом, який полягає в причетності до божественної енергії й реалізує її власне як символ, уможливлюється через надання зображенню імені зображуваного (Христа чи святого) та здійснюється Богом.

Читати далі

Візантинознавчі публікації у “Студентських історичних зошитах” (частина 1-а)

“Василевс” пропонує своїм читачам ознайомитись із дослідженнями молодих науковців, які роблять перші самостійні кроки у студіюванні візантійського світу. “Студентські історичні зошити” виходять в Івано-Франківську із 2010 р. Більша частина вміщених на їхніх сторінках текстів присвячена медієвістичній проблематиці.
Висловлюємо вдячність відповідальному секретарю видання д.і.н. Мирославу Волощуку за люб’язну згоду щодо публікації матеріалів на “Василевсі”.

siz

Читати далі

Рижков Вадим. Загадка абетки Кирила і Мефодія: кирилиця або глаголиця?

ФОТО З САЙТУ NIGIN-MUSEUM.DO.AM

Появу слов’янської писемності прийнято пов’язувати з іменами відомих ченців-просвітителів Кирила і Мефодія. Культ цих подвижників сягає церковної традиції, яка зародилася ще в середньовіччі.

Читати далі