Відроджуючи Візантію: спільна праця харківських та львівських науковців

Нещодавно у Львові відбулася презентація першого українського підручника з візантиністики, над яким спільно працювали львівські та харківські історики. Проте це не єдиний вектор співпраці українських візантиністів. Окрім роботи над підручником та науковими виданнями, візантиністи ведуть блог «Василевс. Українська візантиністика» та… допомагають студентам.

Ad fontes: Візантія стає ближчою

Візантійська імперія – одна з найбільших держав – навіть після своєї загибелі впливала на культуру інших держав. Ця країна між Сходом і Заходом, яка подарувала світові чимало геніальних творінь (і побутові винаходи, і літературні та філософські твори, іконопис та архітектура, а найважливіше – світосприйняття), не могла не зацікавити істориків. Першими історією Візантії зацікавилися французькі дослідники, згодом – німецькі й англійські, а потім і російські науковці. На теренах тодішньої Російської імперії Візантією чи не першими зацікавилися харківські науковці. Звісно, у ХІХ ст. дослідників історії Візантії цікавили близькі їм географічно чи світоглядно теми: слов’янсько-візантійські відносини й історія церкви і православ’я. М. Лавровський, М. Дрінов, О. Зернін стали зачинателями харківської візантиністики. А В. Надлер , досліджуючи епоху Юстиніана, охарактеризував Візантію як «один із найчудовіших феноменів всесвітньої історії». Крізь призму розвитку української візантиністики не видається дивним те, що сьогодні у Харківському національному університеті ім. В. Каразіна зосереджена одна з найкращих візантиністичних шкіл.

У Львові ж візантиністика почала формуватися на основі дослідження Римської імперії та, як не дивно, літературознавчих розвідок. Іван Франко, який мав нагоду спілкуватися з Карлом Крумбахером, також не оминув увагою ранньохристиянські джерела – досліджував «Псевдо-Климентини». Згодом розвоєві візантиністики у Львові посприяв В. Сас-Залозецький, який цікавився не лише питаннями історії християнства, а й впливами візантійської архітектури та мистецтва на українські.

На такому ґрунті формувалася українська візантиністика. У 2004 р. після реорганізації структури історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка було створено кафедру, одним з провідних напрямків дослідження якої є історія Візантії та візантійських впливів. Такий досвід був першим в історії української історичної науки.

Візантійська симфонія Харкова та Львова

Львівська і харківська школи візантиністики розвивалися незалежно одна від одної, але в 2007 р. році під час круглого столу «Проблеми візантинознавства в сучасній Україні» у Харкові відбулася зустріч львівського візантиніста Олега Файди та харківського дослідника Андрія Домановського. Після цього науковці опублікували ряд спільних статей з історії Візантії та візантиністики. Згодом співпраця львівських та харківських дослідників розширилася – почалася робота над створенням повної бібліографії з історії Візантії, яка переросла у написання підручника з візантиністики.

Співпраця відбувалася і в інших напрямках – з ініціативи Андрія Домановського візантиністи створили сайт «Василевс. Українська візантиністика» (https://byzantina.wordpress.com). Сайт став центром інформаційного обміну та спілкування українських візантиністів: на цьому ресурсі не лишу публікуються новини та матеріали з історії Візантії, а й постійно оновлюються повідомлення про гранти, стипендії та конференції для студентів та молодих науковців.

Цього року сайт українських візантиністів узяв участь у всеукраїнському конкурсі «Best Ukrainian Blog Avards-2011» та посів перше місце за результатами голосування Інтернет-користувачів у номінації «Тематичні та професійні блоги». Щоправда, у другому етапі, згідно з рішенням журі, «Василевс. Українська візантиністика» поступився першістю сайту «Inspired», кількість голосів за який була втричі меншою. Критеріїв оцінювання сайтів-учасників конкурсу журі не оприлюднило, тому «BUBA-2011» перетворився з конкурсу дружніх симпатій на закритий форум сірих кардиналів.

Історія Візантії. Вступ до візантиністики

Результатом спільних зусиль харківських та львівських дослідників став підручник «Історія Візантії. Вступ до візантиністики». Автори – Леонтій Войтович, Андрій Домановський, Назар Козак, Ігор Лильо, Микола Мельник, Сергій Сорочан, Олег Файда – створили перший український підручник з історії Візантії. Як зауважують редактори праці – проф. Леонтій Войтович і проф. Сергій Сорочан, мета підручника – «не оплутати читача нескінченним ланцюгом фактів, а показати їхнє значення, навчити творчої роботи з ними, здійснити діагностику візантійського суспільства як системи, моделі історичного розвитку, «супердержави»». Свою працю автори називають продовженням справи видатного українського візантиніста Ігоря Шевченка, якому присвячене видання. Концепцію підручника запропонував професор Сергій Сорочан, а професор Леонтій Войтович виконав головну редакторську функцію.

Підручник також містить чимало додатків: історію публікації джерел, нарис розвитку візантиністики, хронологічні таблиці, перелік правителів і патріархів, перелік візантійських грошових одиниць та одиниць вимірів з еквівалентами, найповніший україномовний термінологічний словник. Кожен розділ містить витяги з візантійських джерел. Текст «живим» роблять ілюстрації – твори візантійського мистецтва різних періодів, підібрані Назаром Козаком. Долучився до створення підручника і київський візантиніст Дмитро Лукін, який спеціально для підручника створив детальні карти Візантійської імперії. Список джерел, літератури та Інтернет-ресурсів очевидно допоможе студентам у їхній дослідницькій діяльності.

Один з авторів підручника – Ігор Лильо – зауважив, що праця є першою спробою сформувати власне українське бачення історії Візантійської імперії, держави, що мала впродовж тривалого часу мала величезний вплив на нашу історію. Саме тому підручник «Історія Візантії. Вступ до візантиністики» є унікальним та не має вітчизняних аналогів.

Презентація підручника відбулася у жовтні у книгарні «Є», а представлення у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулося у листопаді.

Далі буде

На створенні підручника співпраця двох шкіл української візантиністики не зупинилася. За словами Андрія Домановського, харківські та львівські візантиністи зараз працюють над кількома цікавими спільними проектами. Не обмежується співпраця візантиністів лише академічним спілкуванням: викладачі та студенти обох університетів охоче обмінюються літературою та виданнями, які є доступними або тільки у Харкові, або тільки у Львові, так само викладачі надають консультації і студентам не зі «свого» університету.

Наприкінці жовтня відбулася зустріч Андрія Домановського зі студентами-візантиністами у ЛНУ ім. Івана Франка, під час якої харківський візантиніст не тільки розповів про перспективи співпраці, а й дав відповіді на студентські запитання. І ще важливе повідомлення – львівських студентів запрошують до участі в археологічній експедиції з розкопок візантійського Херсонесу, які проводять харківські дослідники.

Софія Ватуляк,

студента IV курсу історичного факультету

(Каменяр. – № 9. – Грудень 2011 р. – С. 11).

URL

Advertisements

7 comments on “Відроджуючи Візантію: спільна праця харківських та львівських науковців

  1. mamache коментує:

    Inspired теж кльовий сайт. Отже, “победила дружба”. кінець кінцем, є “гамбурзький рахунок”, і рейтинги BUBA навряд чи мають до цього відношення.

    З Новим роком, друзі, усього найкращого в житті. І в науці, і в співробітництві, про яке йдеться у статті. В доланні всяких кордонів – історичних, географічних, ментальних і будь яких-інших.

    щиро,
    Олена Чекан

    • Не можу згадати коментує:

      Про Inspired до Буби мало хто знав (як і про Василевс, врешті). Але хоча б на глядацькі симпатії можна зважати, це по-перше, а по-друге, критерії вибору журі варто би було оприлюднити до оголошення результатів.

      З Новим роком вітаю і Вас, і хай – за одвічною мантрою – все буде добре!

      • mamache коментує:

        отже… BUBA цінна вже цим – відкриванням нових імен. як на мене, ці два блоги не мусили перетинатися в номінації. Це недолік – нерозробленість параметрів номінування. а критерії – та не було, очевидно, критеріїв.

        це ж як на конкурсі краси – з рішенням журі не згоден жодний – крім переможниці та її батьків.

        Василевс – гарний динамічний сайт. з величезним потенціалом для розвитку. гарна мова, гарний виклад матеріалу, гарне редагування, що майже дивина в наш час.

        і головне, друзі, – довге дихання. ой як мало людей на таке здатні…

    • Basileus коментує:

      Олено, щиро дякую за відгук! Він стимулює працювати більше й краще.

      Але от якби ще блог-переможець не був одночасно блогом одного з членів журі…

      • mamache коментує:

        (((((((
        я про це дізналася за кілька днів після оголошення результатів. Трохи неприємно було, зізнаюся. Але заспокоїлася тим, що Inspired, сайт С. Пішковція, справді незлий, я виходила на нього раніше за численними посиланнями. Сергій, до речі, не приховує, що значну кількість матеріалів він сам не створює, в знаходить в Інеті і тим самим відкриває їх до широкого кола.

        а так… звісно, неприємно. Казав мій покійний професор “мышиная возня”. Особисто я хотіла побачити механіку просування, розповсюдження відомостей про ресурс, тому дуже уважно слідкувала, що роблять інші.
        …і ніц не робила для себе, це завдання не стояло.
        але ще раз повторюся: мені було дуже приємно, що “чуйка” мене не підвела, і 2 блоги-переможці я знайшла абсолютно самостійно, а зовсім не за чиїмось наведенням. а далі вже наводила інших.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s