Гріднєва Ю.Г. Еволюція візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя

6 червня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 у Харківській державній академії дизайну і мистецтв ( 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8 ) відбувся захист дисертації Юлії Геннадіївни Гріднєвої «Еволюція візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

ГРІДНЄВА Юлія Геннадіївна

УДК7.033.2:7.04:746.4 Г 83

ЕВОЛЮЦІЯ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ

В ІКОНОГРАФІЇ ЛІТУРГІЙНОГО ШИТВА ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

 Спеціальність 17.00.05 – образотворче мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

 Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії дизайну і мистецтв Міністерства освіти та науки України.

Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор, СОКОЛЮК Людмила Данилівна, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, професор кафедри історії і теорії мистецтва.

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор, ТАРАСЕНКО Ольга Андріївна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, професор кафедри живопису та історії мистецтва

кандидат мистецтвознавства, доцент ПАНЬОК Тетяна Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувачка кафедри образотворчого мистецтва.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв (61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8 ).

АНОТАЦІЯ

Гріднєва Ю.Г. Еволюція візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.05 – образотворче мистецтво. – Харківська державна академія дизайну й мистецтв. Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню еволюції візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя. Розглядаються витоки богослужебних тканин, візантійські прототипи основних сюжетів плащаниць і воздухів кінця XII – XVI ст. – Євхаристія, образ Богородиці, Служба Св. Отців, Агнець Божий, Оплакування. Прослідковуються зміни в їхній іконографії: трансформація візантійських прототипів із сюжетом Євхаристія, еволюція образу Богоматері від Богородиці.

Епіскепсис до сюжетів “Богородиця Втілення” і “Богородиця Знамення”, а також перетворення сюжету “Служба Св. Отців”, що має візантійські корені, на “Агнець Божий”. Проведено класифікацію типів іконографії “Оплакування” у літургійному шитві, виходячи з символічного змісту зображень, а також класифікацію іконографічних програм єпитрахилей XIII – XVI ст. Розкрито зв’язок з візантійською традицією фрагментів золотного шитва XIII ст. із Софійського собору в Києві і створено можливу реконструкцію єпитрахилі. Уточнено атрибуцію т. зв. єпитрахилі митрополита Фотія кінця XIV ст. та єпитрахилі XV ст. з музею “Новий Єрусалим”. Виявлено особливості еволюції візантійської традиції в іконографії літургійного шитва кінця XII – XVI ст. країн візантійського світу.

Ключові слова: Візантійська традиція, літургійне шитво, іконографія, плащаниця, воздух, єпитрахиль.

АННОТАЦИЯ

Гриднева Ю. Г.Эволюция византийской традиции в иконографии литургического шитья позднего средневековья. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.05 – изобразительное искусство. – Харьковская государственная академия дизайна и искусств. Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию эволюции византийской традиции в иконографии литургического шитья позднего средневековья. Акцентируется, что священные изображения на тканях, восходящие к библейским традициям, предшествовали религиозной живописи. Рассматриваются византийские прототипы основных сюжетов плащаниц и воздухов конца XII – XVI вв. – Евхаристия, образ Богоматери в его евхаристическом осмыслении, Служба Св. Отцов, Оплакивание. Прослеживаются изменения в их иконографии: трансформация византийских прототипов с сюжетом Евхаристия, эволюция от образа Богоматери Эпискепсис к сюжетам “Богоматерь Воплощение” и “Богоматерь Знамение”, а также преобразование сюжета “Служба Св. Отцов”, имеющего византийские корни, в “Агнец Божий”. Раскрыто, что в русских памятниках литургического шитья в отличие от византийских и балканских в композиции „Евхаристия” сохраняется вариант, присущий мозаикам Софии Киевской и Михайловского Златоверхого собора, когда обе части сюжета объединены в одном произведении. Выявлен византийский воздух с образом Богоматери, рассмотрены особенности этого вида иконографии в византийских источниках и их трансформация в украинском и русском церковном шитье. Установлено, что в русских воздухах XVI в. наиболее ярко среди стран византийского круга раскрывается последняя фаза эволюции сюжета “Служба Св. Отцов”: иллюстративный подход сменяется иным принципом – акцентированием главного символа, которым является “Агнец Божий”.

Произведена классификация типов иконографии “Оплакивание” в литургическом шитье стран византийского круга, исходя из символического смысла изображений. Предложенная типология включает четыре группы, позволяющие объединить все многообразие иконографических схем (мистический, соборный, событийный и иконный типы). Более полной в охвате памятников и более удобной в использовании является и классификация иконографических программ епитрахилей XIII – XVI вв., приведенная в диссертации.

Исследована связь с византийской традицией фрагментов золотного шитья из Софии Киевской. Раскрыто, что шитые золотом фигурные изображения принадлежали епитрахили митрополита Кирилла II (1241 – 1280) – единственной и наиболее древней епитрахили среди стран византийского круга. Предложена реконструкция ее иконографической программы и определены два ранее неизвестных персонажа (Иоанн Златоуст и апостол). Тщательное изучение фотографий захоронения, уцелевших орнаментальных мотивов дало основания для предположения о размещении их на саккосе митрополита Кирилла II еще в XIII в. во времена Киевской Руси. Таким образом, опровергается существующее мнение о появлении этого предмета церковного облачения лишь с XIV в.

В результате проделанной классификации иконографической программы епитрахилей XIII – XVI вв. выделены две группы памятников (на тему “Деисус” и “Благовещение”) и в композиции “Деисус”, кроме известного варианта, названа новая разновидность, встречающаяся лишь в иконографии епитрахилей – Деисус с Орантой. Уточнена атрибуция двух известных русских епитрахилей – т.н. епитрахиль митрополита Фотия (XIV в.) и епитрахиль из музея “Новый Иерусалим (XV в.). Доказывается, что особенности эволюции византийской традиции в иконографии литургического шитья показывают линию развития, направленную на углубление связи с литургическим осмыслением сюжетов и образов, на раскрытие в них многогранности Литургии.

Ключевые слова: византийская традиция, литургическое шитье, иконография, плащаница, воздух, епитрахиль.

ANNOTATION

Gridnyeva Y.G. Evolution of Byzantine Tradition in Iconography of Liturgical Embroidery of Late Middle Ages. – Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate (Ph.D.) in the Fine Arts science, in speciality 17. 00. 05. – Fine Arts. – Kharkiv State Academy of Design and Arts. Kharkiv, 2008.

The work is dedicated to studying of the evolution of Byzantine tradition in iconography of liturgical embroidery of the late middle Ages. They are considered sources of holy images on textile, Byzantine prototypes main plots of epitaphioses and aers in the end of XII – XVI century – Eucharist, images of the Virgin, Service St. Father, The Agnus Dei, Lamentation. The changes in their iconography are viewed: transformation Byzantine prototype with plot Eucharist, evolution of the image Virgin from Episkepsis (‘Επίσκεψις) to plot “Virgin Entailment” (“The Virgin of the Sign”) and “Virgin Znamenie”, as well as transformation of the plot “Service Sv. The Father”, that has a Byzantine origin, in “The Agnus Dei”. The classify of the types of iconography “Lamentation” in liturgical embroidery, as a matter of symbolic of the contents of the scenes, as well as create categorization of iconography of programs of stoles XIII – XVI century. Is revealed relationship with Byzantine tradition fragments of golden needlework XIII century from the Sofia cathedral in Kiev and is created reconstruction of stole metropolitan Kyrill II (1241-1280). It is elaborated attribute of stole of the metropolitan Photius of the end XIV century and stole XV century from museum “New Jerusalem”. Particularities of evolutions of Byzantine tradition in iconography of liturgical embroidery of the end of XII – XVI century in countries of the Byzantine world is revealed.

The key words: Byzantine tradition, liturgical embroidery, iconography, epitaphios, aer, stole.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриднева Ю. Анализ и критерии подхода к созданию произведений литургийного шитья // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 2-3. – Харків: Харківській художньо-промисловий інститут, 2000. – С. 20.

2. Гриднева Ю. Истоки литургийного шитья // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 4-5.- Харків: Харківській художньо-промисловий інститут, 2000. – С. 60.

3. Гриднева Ю. Влияние функционального применения иконы, фрески, шитья на формирование их иконографии // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 6-1. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2000 – 2001. – С. 53–58.

4. Гриднева Ю. Особенности иконографии “Положение во гроб” в церковном шитье // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, № 5. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2001. – С. 125-130.

5. Гриднева Ю. Традиция и стереотип в церковном шитье // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв № 6. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2002. – С. 209-212.

6. Гриднева Ю. Плащаницы ризницы Троице-Сергиевой лавры как иконографическое раскрытие граней литургии // III Международная конференция Троице-Сергиева лавра в истории, культуре и духовной жизни России (Тезисы докладов). – Сергиев Посад: Сергиево-Посадский государст-венный историко-художественный музей-заповедник, Троице-Сергиева лавра, Московская Духовная академия и семинария, 2002. – С. 62-63.

7. Гриднева Ю. Сохранение и использование иконографических традиций в церковном шитье // Могилянські читання 2002 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб.наук.пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2003. – С. 134–139.

8. Гриднева Ю. Редкие иконографические изображения в церковном шитье Византии и Руси XIII – XVI вв. и принципы подхода к их прочтению. // Греция древняя и средневековая: проблемы истории и методологии. Материалы круглого стола молодых ученых. – Харьков: ХНУ им В. Н. Каразина, 2004. – С. 28–34.

9. Гриднева Ю. Византийские иконографические традиции плащаниц и воздухов: воспринятое и утерянное // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Зб.наук.пр. Вип. 7. – Харків: НМЦ “СД”, 2004. – С. 8–12.

10. Гриднева Ю. Иконографические образы византийского шитья – попытка изобразить неизобразимое // Південний архів. Філологічні науки. Зб. наук. пр. – Філологічні науки. Вип. XXII. – Херсон: Херсонський державний університет, 2003. – С. 48–52.

11. Гріднєва Ю. Іконографічні інтерпретації у церковному шитві XIII – XVI ст // Могилянські читання 2002 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб. наук. пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2003. – С. 134 – 139.

12. Гріднєва Ю. Археологічні тканини Софії Київської у світлі візантійської традиції // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. – Харків: ХДАДМ, 2006 – № 8 – С. 26–48.

13. Гріднєва Ю. Типи іконографії “Оплакування” як грані осмислення літургії // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № 9 – С. 36–51.

14. Гриднева Ю. Эволюция византийской традиции в изображении Богоматери Знамения на позднесредневековых покровцах (из музеев России) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, №10: Зб.наук.пр. – Харків: ХДАДМ, 2006. – С. 25–39.

15. Гриднева Ю. Вопросы экспонирования деталей шитья с епитрахили и саккоса митрополита Кирилла II (1242-1280) из раскопок в Софии Киевской // Могилянські читання 2006 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб. наук. пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2006. – С. 204–214.

Завантажити автореферат