Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона

Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона // Добруджа. – 2017. – № 32. – Силистра: Регионален исторически музей, 2017. – С. 261–264.

The article attempts to raise the issue of the mental meaning of sacred, religious monuments which existed in the Byzantine Cherson. Most of them belong to 6th – 10th centuries. As well as in Byzantium, for contemporaries they had a significance not only revered shrines, but they also represented an important cultural code of society, a kind of protective field of celestial forces. These religious monuments were “repeaters” of such holiness which extended itself to the whole territory of the empire. This important point of public consciousness explains why during the construction of such facilities sometimes Romans donated their own real comforts in favor of spiritual creativity.

Читати далі

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 43–48.

У статті розглядається початок наукової та педагогічної діяльності знавця античності і медієвиста професора Є. О. Черноусова. Автор на основі використаних вперше у науковому плані матеріалів архіву м. Ніжина розглядає початок його діяльності та аналізує перші наукові праці.

Читати далі

Колот Сергій. Вплив адміністративно-територіального поділу Римсько-Візантійської імперії на розвиток Помісного устрою Вселенської Церкви

Колот Сергій. Вплив адміністративно-територіального поділу Римсько-Візантійської імперії на розвиток Помісного устрою Вселенської Церкви // Православний вісник. – 2017. – № 1. – С. 38–44.

У статті проаналізовано процес становлення помісної структури Вселенської Церкви паралельно з адміністративно-територіальним поділом Римсько-Візантійської імперії в контексті співвідношення державної незалежності і церковної автокефалії.

Читати далі

Музичко О. Розвиток візантиністики в історіографічному процесі на території Південної України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Музичко О. Розвиток візантиністики в історіографічному процесі на території Південної України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. – 2016. – Вип. 17. – C. 137–153.

Мета студії – дослідити розвиток візантиністики в історіографічному процесі на території Південної України наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. У статті використано широке коло актових та наративних джерел. Зроблено висновок, що попри не такий уже й величезний кількісно доробок, південноукраїнська візантиністика зробила відчутний внесок у загальний процес осмислення візантійського феномену в історії, передусім культурних аспектів.

Читати далі

Михалицын П. Е. Межинстуциональный сектор византинистики «Византийская мозаика» как объединяющий фактор богословской и светской гуманитарной науки

Михалицын П. Е. Межинстуциональный сектор византинистики «Византийская мозаика» как объединяющий фактор богословской и светской гуманитарной науки // Труды Киевской духовной академии. – 2014. – Т. 21. – С. 288–296.

Читати далі

Черняк Миколай, священик. Агафій Міринейський – історик і поет

Черняк Миколай, священик. Агафій Міринейський – історик і поет // Волинський Благовісник. – 2014. – № 2. – С. 147-156.

Серед представників культури ранньої Візантії Агафію Міринейському, історику і поету, належить особливе місце. У творчості Агафія історичне мислення поєднується з поетичним баченням світу. В історичних творах Агафій завжди залишається поетом, а в поетичних творах – істориком.

Читати далі

Степовик Д. В. Візантійський стиль і сучасне українське іконне малярство

Степовик Д. В. Візантійський стиль і сучасне українське іконне малярство // Труди Київської Духовної Академії. – 2016. – № 16 (188). – С. 312-329.

У статті на прикладі одного з найталановитіших сучасних майстрів іконного малярства – Василя Стефурака з Івано-Франківщини – простежується тенденція в українському сакральному мистецтві цілому до відродження власне українського стилю малярства священних осіб Церкви Христової.

Читати далі