Нікульчев М., Макаров Л. Ідеологічні витоки візантійського іконоборства

Нікульчев М., Макаров Л. Ідеологічні витоки візантійського іконоборства // Проблеми гуманітарних наук. – 2017. – Серія «Філософія». – Випуск 37. – С. 60–70.

У статті представлено дослідження ідеологічних витоків руху іконоборства VIII ст. у Візантії. Розкрито сутність впливу різних факторів, що брали участь у формуванні іконоклазму у зазначений період. Показана роль ісламу, іудаїзму, античної грецької думки і ранньохристиянського вчення про особистість Ісуса Христа як головних чинників іконоборства. Автор приділяє увагу саме ідеологічним складовим явища боротьби із зображеннями бога, свідомо ігноруючи економічні, політичні тощо.

Читати далі

Advertisements

Царенок А. В. Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму

Царенок А. В. Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. – 2017. – № 1 (9). – С. 78–85.

Досліджуючи естетичні виміри аскетичної традиції Візантії, автор статті аналізує роздуми церковних діячів про видовищно-розважальну культуру Античності й раннього Середньовіччя – про мирські пісні, танці, театральні дійства, криваві змагання тощо. Вдаючись до традиційної в межах історико-естетичних студій констатації, що осмислення Отцями й учителями Церкви популярних у тогочасному суспільстві розваг супроводжується їх суворою критикою, А. Царенок пропонує звернути увагу й на інший, менш відомий аспект аскетико-естетичного вчення. Як переконує всебічне вивчення естетики аскетизму, риго-ризм естетичних поглядів візантійських релігійних мислителів може доповнюватись розсуд-ливою полегкістю до немочі духовно недосконалих осіб.

Читати далі

Сорочан С. Б. Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)

Сорочан С. Б. Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму) // Хазарский альманах. — Харків, 2014. — Т. 12. — С. 175-197.

Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско-хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение.

Читати далі

Тимошенко М. Портова інфраструктура Таврики у візантійський час: матеріали та перспективи досліджень

Тимошенко М. Портова інфраструктура Таврики у візантійський час: матеріали та перспективи досліджень // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Історія. – 2011. – Вип. 107. – С. 47-50.

У статті проаналізовано основні групи історичних джерел та археологічних матеріалів, що дозволяють означувати узбережні об’єкти Кримського півострова VI-XII ст., у якості важливих навігаційних, економічно-господарських та фіскально-адміністративних центрів Візантійської Таврики.

Читати далі

Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона

Сорочан С. Б. О ментальном значении сакрализации пространства византийского Херсона // Добруджа. – 2017. – № 32. – Силистра: Регионален исторически музей, 2017. – С. 261–264.

The article attempts to raise the issue of the mental meaning of sacred, religious monuments which existed in the Byzantine Cherson. Most of them belong to 6th – 10th centuries. As well as in Byzantium, for contemporaries they had a significance not only revered shrines, but they also represented an important cultural code of society, a kind of protective field of celestial forces. These religious monuments were “repeaters” of such holiness which extended itself to the whole territory of the empire. This important point of public consciousness explains why during the construction of such facilities sometimes Romans donated their own real comforts in favor of spiritual creativity.

Читати далі

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова

Колодко-Чувардынская А. Украинский историк профессор Е. А. Черноусов: от античности к медиевистике, от Нежина – до Харькова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 43–48.

У статті розглядається початок наукової та педагогічної діяльності знавця античності і медієвиста професора Є. О. Черноусова. Автор на основі використаних вперше у науковому плані матеріалів архіву м. Ніжина розглядає початок його діяльності та аналізує перші наукові праці.

Читати далі

Колот Сергій. Вплив адміністративно-територіального поділу Римсько-Візантійської імперії на розвиток Помісного устрою Вселенської Церкви

Колот Сергій. Вплив адміністративно-територіального поділу Римсько-Візантійської імперії на розвиток Помісного устрою Вселенської Церкви // Православний вісник. – 2017. – № 1. – С. 38–44.

У статті проаналізовано процес становлення помісної структури Вселенської Церкви паралельно з адміністративно-територіальним поділом Римсько-Візантійської імперії в контексті співвідношення державної незалежності і церковної автокефалії.

Читати далі