У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту “Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника… (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна).”
Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Центр українських студій імені Д. І. Багалія філософського факультету
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
10 квітня 2019 р.
у Центрі українських студій імені Д. І. Багалія
відбудеться круглий стіл
Професор Харківського університету Михайло Лунін (1809–1844)
(до 190-річчя від дня народження)
Книга відомої дослідниці легендарної Софії Київської по-новому розповідає про визначний феномен світової культури – безцінні мозаїки та фрески «митрополії руської». Автор поставив перед собою завдання дати цілісний сакральний і художній образ пам’ятки, об’єктивно реконструювати її історію. У науку вводиться ціла низка нових фактів. Читач дізнається, що Софійський собор, побудований княжим подружжям хрестителів Русі Володимира Великого і Анни Порфірородної та завершений Ярославом Мудрим, виник у 1011–1018 рр. Мозаїки та фрески, що прославляють Володимира і Анну як хрестителів Русі і будівничих Св. Софії, містять портрет їхньої родини та розповідають про укладення династичного союзу Русі і Візантії наприкінці Х ст., який поклав початок хрещенню Київської держави. Автор вводить читача в блискучу й таємничу добу Візантії і Київської Русі, знайомить з невідомими сторінками життя їх могутніх правителів. Мозаїки та фрески Св. Софії постають як усенародні святині й унікальні історичні джерела, що відзначаються своєю давністю, автентичністю, глибокою духовністю, художнім багатством та дивовижним розмаїттям реалістичного і символічного змісту. Багато ілюстрована книга поєднує науковість і доступність викладення матеріалу та адресована всім, хто цікавиться історією та культурою Київської Русі й Візантії.
Серія полотен Антона Проненка Byzantine Electricity створена з використанням іконописних технік та зображує місцевості, історично пов’язані з класичною культурою.
Античну атмосферу Греції, Туреччини та Італії сьогодні важко розпізнати візуально, адже сучасний технічний прогрес вносить свої корективи в ландшафти міста. Так само невпізнаваними є класичні техніки, мотиви та композиційні прийоми в картинах Антона Проненка.
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України,
відділ історії філософії України
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
відділ зарубіжних джерел з історії України
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
кафедра історії України,
Часопис “Ucrainica Mediaevalia”
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Філософський факультет
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Науковий часопис «Ucrainica Mediaevalia»
Журнал «Наука і суспільство»
