Царенок В. А. Естетичні виміри візантійського аскетизму (27.09.2019)

27 вересня 2019 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.01 в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України відбувся захист дисертації Царенка Андрія Вікторовича «Естетичні виміри візантійського аскетизму», представленої на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук (Спеціальність 09.00.08 – естетика).

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами), списком наукових праць авторки за темою дисертації, а також текстом автореферату.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г. С. СКОВОРОДИ

ЦАРЕНОК АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 111.852:27–585

ЕСТЕТИЧНІ ВИМІРИ ВІЗАНТІЙСЬКОГО АСКЕТИЗМУ

Спеціальність 09.00.08 – естетика

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук

Київ – 2019

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка, на кафедрі філософії та культурології.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, старший науковий співробітник Шульга Раїса Петрівна, Інститут соціології НАН України, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масових комунікацій;

доктор філософських наук, професор Бондаревська Ірина Андріївна, Національний університет «Києво-Могилянська академія» МОН України, професор кафедри філософії та релігієзнавства;

доктор філософських наук, професор Юхимик Юлія Віталіївна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова МОН України, професор кафедри культурології та філософської антропології.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, а також на сторінці спеціалізованої вченої ради Д 26.161.01 за посиланням.

Завантажити автореферат

Основні положення дисертаційного дослідження
викладені в таких публікаціях автора:

Монографія:

  1. Царенок А. В. Естетико-аскетичні традиції Візантії в історії християнської культури. Десна Поліграф, Чернігів (2017). – (20, 05 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Царенок А. В. Естетичний аспект візантійського аскетизму: до постановки питання. Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Науковий журнал. Вип. 4 (13). С. 133–142. (2016).
  2. Царенок А. В. Вчення про Божественне Світло в контексті візантійської естетики аскетизму. Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Науковий журнал. Вип. 5 (14). С. 61–70. (2016).
  3. Царенок А. В. Історико-естетична медієвістика: візантологічний вектор. Вісник Черкаського університету. Серія: Філософія. № 2. С. 91–98. (2016).
  4. Царенок А. В. Візантійський аскетизм як предмет історико-естетичних студій. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 115 (12). С. 117–122. (2016).
  5. Царенок А. В. Методологічні основи дослідження візантійської естетики аскетизму. Філософські обрії: Науково-теоретичний журнал. Вип. 36. С. 120–131. (2016).
  6. Царенок А. В. Вчення про Абсолютну Красу як ідейний базис візантійської естетики аскетизму. Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 7–8 (155–156). С. 93–104. (2016).
  7. Царенок А. В. Естетичний потенціал візантійської аскетики. Філософські обрії: Науково-теоретичний журнал. Вип. 37. С. 111–123. (2017).
  8. Царенок А. В. Прекрасне в чуттєвій реальності як предмет візантійської естетики аскетизму. Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Науковий журнал. Вип. 1 (16). С. 155–164. (2017).
  9. Царенок А. В. Аскетико-естетична інтерпретація літургійної аудіосфери. Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Науковий журнал. Вип. 3 (18). С. 40–49. (2017).
  10. Царенок А. В. Естетосфера християнського монотеїзму. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». Вип. 20. С. 61–67. (2017).
  11. Царенок А. В. Категорія мімезису в аскетико-естетичному дискурсі Візантії. Вісник Черкаського університету. Серія: Філософія. № 1. С. 19–25. (2017).
  12. Царенок А. В. Проповідь метанойї як чинник розвитку візантійської естетики аскетизму. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Філософія». Вип. 48 (1). С. 24–35. (2017).
  13. Царенок А. В. Краса людського єства: аскетико-естетичне осмислення. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 117 (2). С. 184–189. (2017).
  14. Царенок А. В. Візантійська естетика аскетизму як чинник розвитку храмової архітектури. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 119 (4). С. 271–275. (2017).
  15. Царенок А. В. Літургійний синтез мистецтв у візантійській релігійній культурі. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 120 (5). С. 181–186. (2017).

Статті у закордонних періодичних виданнях та виданнях,
що включені до міжнародних наукометричних баз даних:

  1. Царенок А. В. Візантійська естетика аскетизму як теоцентрична онтологія прекрасного. Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал. Вип. 14. С. 118–121. (2016).
  2. Царенок А. В. Теоретические проблемы эстетики аскетизма в отечественной религиозной философии ХХ века. Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины: Научный и производственно-практический журнал. Гуманитарные науки: История. Филология. Философия. № 4 (103). С. 161–168. (2017).
  3. Tsarenok A. The Cosmological Potential of Byzantine Ascetic Aesthetics. Future Human Image. Volume 8. P. 160–170. (2017).
  4. Царенок А. В. Витвори візантійського іконопису як проповідь аскетичних звершень. Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал. Вип. 17. С. 127–130. (2017).
  5. Царенок А. В. Єдність етичних і естетичних смислів в аскетичній проповіді катарсису та мімезису. Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал. Вип. 16. С. 142–146. (2017).

Додаткові публікації:

  1. Царенок А. В. У пошуках Першокраси: теолого-естетичні ідеї св. Григорія Нісського. ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, Чернігів (2013). – (4, 65 д. а.).
  2. Царенок А. В. Кордоцентричні мотиви у гомілетичній концепції Інокентія Борисова. Філософсько-антропологічні студії, 2012. Ч. 2. С. 210–212. Київ (2012).
  3. Царенок А. В. Візантійські джерела естетичної думки Київської Русі. Історія української естетичної думки: Монографія (за ред. проф. В. А. Личковаха). Центр учбової літератури, Київ. С. 34–52. (2013).
  4. Царенок А. В. Святість як краса : естетична складова ідей православного аскетизму. Хрещення Київської Русі : визначна подія в історії українського народу. С. 109–113. Чернігів (2013).
  5. Царенок А. В. Аскетико-естетичні ідеали Православ’я як чинник суспільно-культурного розвитку. Проблеми громадянського поступу українського суспільства: філософсько-правові та соціально-психологічні аспекти. С. 307–312. Чернігів (2015).
  6. Царенок А. В. Проблема красномовства в контексті теологічної естетики св. Григорія Нісського. Афонська спадщина : Науковий альманах. Вип. 3–4. Видання Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, Київ–Чернігів. С. 325–328. (2016).
  7. Царенок А. В. Візантійська естетика аскетизму: традиції осмислення. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. № 2 (8). С. 195–202. (2016).
  8. Царенок А. В. Чуттєве пізнання як предмет візантійської естетики аскетизму. Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка. ТОВ НВП “Інтерсервіс”, Київ. № 2 (47). С. 17–23. (2016).
  9. Царенок А. В. Проблема ісихії у візантійській естетиці аскетизму. Гуманітарні візії. Т. 3. Ч. 1. С. 73–80. (2017).
  10. Царенок А. В. Естетосфера чернечої культури Візантії: знаково-символічний вимір. Філософія науки: традиції та інновації. Науковий журнал. № 1 (15). С. 179–190. (2017).
  11. Царенок А. В. Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. № 1 (9). С. 78–85. (2017).

АНОТАЦІЯ

Царенок А. В. Естетичні виміри візантійського аскетизму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.08 – “Естетика”. – Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, 2019.

Дисертація присвячена розкриттю естетичного потенціалу візантійської аскетичної традиції. Здійснюється виокремлення й системне вивчення основних філософсько-естетичних аспектів аскетичного вчення, що розвивалося на теренах Візантії. Аналізуються постановка й теоретична розробка питань естетичного характеру, до яких удаються релігійні мислителі-проповідники аскетичних звершень, а також вплив візантійської імпліцитної естетики на естетичну думку Київської Русі.

Осмислюючи специфіку розвитку сучасної історико-естетичної візантології як невід’ємної складової частини історико-естетичної медієвістики, автор дисертації вказує на важливість подальшого вивчення істориками естетичних ідей візантійського теологічного дискурсу з метою виділення в ньому естетичних вимірів, що обумовили релігійно-гуманістичне наповнення візантійських культури й мистецтва. Урахування релігійно-естетичного характеру всієї культури Візантії в цілому уможливлює визнання духовного досвіду видатних візантійських мислителів-аскетів першочерговим предметом історико-естетичної візантології.

Автор дисертації констатує існування у Візантії єдиної у її сутнісних основах релігійно-естетичної доктрини, яку правомірно ідентифікувати як патристичну або як аскетичну естетику. Виділяються її онтологічний, гносеологічний та етичний виміри, а також вимір релігійної інтерпретації мистецтв. Естетичні виміри візантійського аскетизму присутні і в духовній культурі Київської Русі.

Ключові слова: естетика аскетизму, історико-естетична візантологія, києворуська медієвістика, естетосфера тринітарного монотеїзму, онтологія прекрасного, чуттєва активність, психоемоційний стан, семіосфера, сакральне мистецтво, літургійний синтез мистецтв.

АННОТАЦИЯ

Царенок А. В. Эстетические измерения византийского аскетизма. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.08 – “Эстетика”. – Институт философии имени Г. С. Сковороды Национальной академии наук Украины, 2019.

Диссертация посвящена раскрытию эстетического потенциала византийской аскетической традиции. Осуществляются экспликация и системное изучение основных философско-эстетических аспектов аскетического учения, развивавшегося в Византии. Анализируются постановка и теоретическая разработка вопросов эстетического характера, к которым прибегают религиозные мыслители-проповедники аскетических свершений, а также влияния византийской имплицитной эстетики на эстетическую мысль Киевской Руси.

Рассматривая специфику развития современной историко-эстетической византологии как неотъемлемой составляющей историко-эстетической медиевистики, автор диссертации указывает на важность дальнейшего изучения историками эстетических идей византийского теологического дискурса с целью выделения в нем эстетических измерений, которые обусловили религиозно-гуманистическую наполненность византийских культуры и искусства. Принятие во внимание религиозно-эстетического характера всей культуры Византии в целом делает возможным признание духовного опыта византийских мыслителей-аскетов первоочередным предметом историко-эстетической византологии.

Автор диссертации констатирует существование в Византии единой в ее существенных основах религиозно-эстетической доктрины, которую правомерно идентифицировать как патристическую или как аскетическую эстетику. Выделяются ее онтологическое, гносеологическое и этическое измерения, а также измерение религиозной интерпретации искусств. Эстетические измерения византийского аскетизма присутствуют и в духовной культуре Киевской Руси.

Ключевые слова: эстетика аскетизма, историко-эстетическая византология, киеворусская медиевистика, эстетосфера тринитарного монотеизма, онтология прекрасного, чувственная активность, психоэмоциональное состояние, семиосфера, сакральное искусство, литургический синтез искусств.

SUMMARY

Tsarenok A. V. Aesthetical dimensions of Byzantine asceticism. – Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of philosophical sciences in specialty 09.00.08 “Aesthetics”. – H. Skovoroda Institute of Philosophy, National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2019.

The study presents the new improved conception of Byzantine ascetic aesthetics. The author of dissertation points out the great philosophical and aesthetical potential and value of Christian East asceticism. The futher exploration of history of the aesthetical traditions must be considered as one of the most important tasks of the modern philosophical and aesthetical discourse. The adequate understanding of the aesthetical doctrines of the medieval Europe as well as of the Rus’-Ukraina in particular is impossible without taking into consideration the specific features of the Byzantine aesthetics. Using and developing the methodological principles of studying of the ascetic culture, which were formulated by the famous religious philosophers priest P. Florenskiy and priest S. Bulgakov, the author of dissertation points out the strong aesthetical character of Byzantine ascetic doctrine. It’s underlined the importance of exploration of the origin of the greek term “asceticism” and of the numerous varieties of its meanings in Ancient, Medieval, Modern and Postmodern periods of world’s history. Originally the general sense of the word “asceticism” included definite philosophical and aesthetical component: it could be used to define a kind of human activity, which aimed to decorate some things. In Christian culture the corresponding terms (“asceticism”, “ascetic”, etc.) have not only ethical, but also aesthetical senses. The true ascetic practices can be defined as the creative activity, in the result of which the person becomes able to see and admire God as Absolute Beauty and to receive its own spiritual and somatic beauty.

The author of dissertation does not agree with the statement that the Christian asceticism turns the Christianity in the principally anti-aesthetical religion. Such interpretations are based upon the popular stereotype, according to which Christian ascetics preach the radically negative attitude to the somatic beauty. But the thorough analysis of the main principles of the aesthetics of the asceticism helps to understand that these stereotypical opinions are not true. A. Tsarenok points out some concrete aesthetical dimensions of the asceticism. In his opinion, historical and aesthetical byzantology can distinguish aesthetical and ontological, aesthetical and gnoseological, aesthetical and ethical dimensions and the dimension of theological interpretation of arts of the ascetic tradition.

The aesthetical and ontological dimension of asceticism is connencted with understanding of the being of the beauty in reality. Studying it, the author emphasizes the definite possibility of usage of the popular in postmodern aesthetical discourse concept of “the aesthetosphere” in the exploration of the Christian ascetic and aesthetical tradition. The scientists can even point out the special aesthetosphere of the trinitary monotheism, which has its own peculiarities. It differs from the aesthetosphere of the polytheism. As the component of pagan culture, the latter understands the divine being not as only the beauty being: the numerous characters of the mythology are ugly and horrible. According to the Christian theology the Divine Being can be interpreted as the Beauty Being only. The theocentrical character of Christian doctrine regularly influences the development of the ascetic aesthetical tradition to a great degree. Studying the specific features of the aesthetosphere of the Christian monotheism and analysing the corresponding opinions of the famous Byzantine theologians (sts. Vasiliy the Great, Grigoriy the Theologian, Ioann Chrysostom, Grigoriy Nisskiy, Ioann Damaskin), A. Tsarenok proves that the aesthetics of the asceticism can be regularly defined as the true theocentrical ontology of the beauty. It is based upon the theological axiomatic statement that the only God – the Creator – is the Absolute Beauty, Who causes the being of the beauty in the created world. This creation has nothing to do with the so-called emanation: Christian theistic ontology doesn’t accept ideas of pantheism.

The being of the sensual (material or somatic) beauty represents the important problem of the Byzantine religious aesthetics. Analysing the aesthetical ideas of famous Byzantine philosophers, the author points out their views on the beauty of sensual world, which shouldn’t be interpreted as anti-aesthetical views. Studying the aesthetical and gnoseological dimension of asceticism, which is connencted with understanding of human sensual activity, A. Tsarenok emphasizes the importance of taking into consideration the anagogical character of Christian East ascetic and aesthetical tradition. According to Byzantine theologians’ numerous reflections the sensual cognition of the world and the perception of the sensual beauty and impressive order of Universe are able to help people in their true search of God. Having analyzed the ideas of the Byzantine theologians, the author of the dissertation points out the strong and quite natural connection between ascetic aesthetics and ascetic ethics. This connection becomes obvious for scientists, who study, for example, the ascetic doctrine of metanoia, of human beauty and of mystical catharsis and mimesis.

Exploration of the dimension of interpretation of arts should be accompanied with analysis of theological theory of symbols and practice of usage of symbols in different spheres of ascetics’ life. Symbolism plays an important role in development of ascetic culture of Byzantium. One can meet numerous symbols not only in churchservice texts or theological discourse, but also in different daily practices. As well studying the basic principles of the Byzantine ascetic aesthetics, scientists should pay attention to the influence, which it has upon the temple aesthetosphere. The latter includes the system of different visual peculiarities – videosphere, – constituted by interaction of such church arts as sacral architecture and sacral painting (iconography) in particular. They appear to be the true visual ascetic doctrine. Church service audiosphere can be regarded as the complicated interaction of religious and didactic sense (“logos”) and artistic expression of this sense (“aesthesis”). Ascetic experience of Christian East proves, that liturgical “logos” is over the liturgical “aesthesis”: religious and didactic sense should dominate in church service audiosphere.

Key words: aesthetics of the asceticism, historical and aesthetical byzantology, Kyiv Rus medievistics, aesthetosphere of trinitary monotheism, ontology of the beauty, sensual activity, psychoemotional state, semiosphere, the sacral arts, liturgical synthesis of arts.

Завантажити автореферат

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s