На будівництво храму святої Софії витратили три річних бюджети Візантії

27 грудня 537 року у Константинополі, столиці Візантійської імперії, освячено храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу. Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. 1985 року храм занесений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та називається “восьмим чудом світу”.

gazeta.ua

Собор висвятили на честь Святої Софії, вдови-мучениці, яка виховувала своїх дочок Віру, Надію та Любов у глибокій християнській вірі. Того дня влаштували всенародне свято – імператор обсипав сріблом народ із балконів.

Візантійські зодчі (архітектори) працювали над розробкою нового типу споруди – великої та величної, в якій можна не лише проводити богослужіння а приймати послів, влаштовувати імператорські заходи. Основною вимогою був центральний простір та пишнота убранства зсередини.
Собор вирішили звести на найвищому місці пагорба, де в античні часи стояв акрополь давньогрецького міста Візантії. Під керівництвом кожного архітектора було 100 майстрів-каменярів. Кожному з них приставлені в розпорядження 10 працівників.

Заклали фундамент 23 лютого 532 року. Зодчі застосували унікальні на той час технології – в цемент додавали масло для міцності, вапно готували на ячмінній воді. Стіни будували з особливих полегшених цеглин, які зменшували тяжкість величезного купола. На них були відтиснуті слова: “Нехай Господь допоможе”.

Будували Святу Софію всією імперією. Проект поглинув три річних доходи Візантії: З усіх кінців імперії доставлялися мармурові брили, золото, срібло, слонову кістку, перли, дорогоцінне каміння для оздоби. Для престолу ювеліри зробили особливий сплав із золота, срібла, товченого перлів і дорогоцінного каміння. Поверхня престолу мала 72 різних кольори і відтінки. Штат церковно- і священнослужителів собору при Юстиніані був більш ніж півтисячі осіб.

Храм у висоту сягав 55 м, що в ті часи вважався майже хмарочосом, Купол діаметром 33 м стояв на чотирьох потужних колонах заввишки 23 м. Саме будівництво тривало 5 років, 10 місяців і 10 днів – рекордний на той час термін. Всі доходи імперії за ці роки не покрили витрат на спорудження. Імператор був розорений, навіть чиновникам перестали виплачувати зарплату.

Через 17 років після освячення сильний землетрус обвалив частину купола. Ще п’ять разів землетруси частково руйнували будівлю. Щоразу храм відновлювали. Майже тисячу років Собор святої Софії залишався символом християнства. Останню літургію в ньому провели 28 травня 1453 року. Вранці в собор увірвалися яничари Мехмеда ІІ, що захопили Константинополь. Того ж року собор перетворили на мечеть Ая-Софія. Турки добудовали мінарети і павільйони, знищили дорогоцінні мозаїки. Інтер’єр пристосували для потреб ісламського культу. З 1935 р собор став музеєм, а з 2006 року це діюча мечеть.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s