Кожушний Олег, протоієрей. Святитель Григорій Богослов та його поезія. — Київ: Центр ДЗК, 2017. — 96 с.

Книга знайомить читача з поетичною спадщиною Григорія Богослова, знакової особистості ранньовізантійської доби, вселенського учителя й отця Церкви, найплодовитішого і визначного поета своєї епохи. Окрім загального критичного аналізу поетичної творчості святителя, в запропонованій праці проводиться також метричний і лексико-стилістичний аналіз вибраних творів, а також подається авторський переклад цих творів українською мовою.

Монографію можна використовувати в якості допоміжного посібника для студентів різних спеціальностей, які вивчають курси «Візантійської літератури» та «Античного віршування». Також вона зацікавить усіх тих, хто не залишається байдужим, зустрівшись із глибиною філософсько-богословської думки і поетикою її зовнішнього вираження.

ЗМІСТ

Сходження на Еверест творчості святителя Григорія
(Архімандрит Кирил (Говорун))……………….5
«Початком усього й завершенням Бога зроби» (прот. Олексій Добош)……………….6
ПОЕЗІЯ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА……………….7
POEMATA THEOLOGICA……………….12
Sectio 1. Poemata Dogmatica……………….12
Sectio 2. Poemata moralia……………….14
POEMATA HISTORICA……………….18
Sectio 1. De seipso……………….18
Sectio 2. Epithaphia. Epigrammata……………….24
ЛЕКСИЧНІ ТА МЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ СВЯТИТЕЛЯ……………….25
СИНОНІМІЧНІ ТЕОНІМО-ПОЕТОНІМИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ТВОРЕННЯ ПОЕТИЧНОЇ ТКАНИНИ В POEMATA DOGMATICA……………….30
HOMO LUDENS В ПОЕЗІЇ ГРИГОРІЯ НАЗІАНЗІНА……………….32
СУЧАСНІ ПЕРЕКЛАДИ ПОЕЗІЇ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА:
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ……………….37
LIBER I. POEMATA THEOLOGICA.
КНИГА І. ПОЕЗІЯ БОГОСЛОВСЬКА
(Переклад з давньогрецької прот. Олега Кожушного)……………….47
SECTIO 1. POEMATA DOGMATICA
РОЗДІЛ 1. ПОЕЗІЯ ДОГМАТИЧНА……………….48
11. Про втілення Христа……………….48
15. Декалог Мойсея……………….49
29. Гімн Богу……………….49
30. Гімн Христу ……………….50
31. Гімн інший……………….52
32. Вечірній гімн……………….52
33. Подяка……………….54
37. Молитва про добру подорож……………….55
SECTIO 2. POEMATA MORALIA
РОЗДІЛ 2. ПОЕЗІЯ МОРАЛЬНА……………….55
3. Вмовляння до дів……………….55
16. Про життєві дороги……………….59
20. Про пристрасне бажання……………….61
21. Про смерть улюблених……………….61
22. Про недобрих друзів……………….61
23. Про те саме……………….61
26. Про шляхетну, але норовливо-вперту людину……………….62
ЗО. Думки, що висловлюються одним рядком……………….63
40. Про людську суєтність……………….64
LIBER II. POEMATA HISTORICA
КНИГА II. ПОЕЗІЯ ІСТОРИЧНА
(Переклад з давньогрецької прот. Олега Кожушного)……………….65
SECTI0 1.DESEIPSO
РОЗДІЛ 1. ПРО СЕБЕ……………….66
3. Опис подорожі з Константинополя……………….66
24. Ранкова молитва……………….67
25. Вечірній плач……………….67
28. Елегія……………….67
38. Гімн Христу……………….68
39. Про свої вірші……………….70
43. До себе самого (в питаннях і відповідях)……………….74
55. Відвернення від диявола і заклик до Христа……………….75
69. Благання до Христа……………….76
71. Молитва під час хвороби……………….77
73. Елегія благальна……………….78
77. Молитва до Христа……………….78
78. До своєї душі……………….79
82. До власної душі……………….80
87. Про прагнення до Бога……………….80
88. До власної душі вірші ямбічні……………….82
91. На спільну могилу всієї родини……………….88
92. Епітафія і короткий переказ власного життя……………….88
SECTIO 2. ЕРІТНРНІА
РОЗДІЛ 2. ЕПІТАФІЇ……………….89
12. Інше (Кесарію)……………….89
29. Інше (Євфімію)……………….89
55. На батька……………….89
SECTIO 3. EPIGRAMMATA
РОЗДІЛ 3. ЕПІГРАМИ……………….90
1. На сварливого……………….90
10. До улюблених……………….90
Література……………….92

Сходження на Еверест творчості святителя Григорія

З досліджень та перекладів протоієрея Олега Кожушного вже можна складати бібліотечку християнської класики українською. Після поетичних перекладів Климента Александрійського, Синезія Киренського та Романа Солодкоспівця він бере нову висоту — богословську творчість святителя Григорія Назіанзіна. Якщо порівнювати різних класичних християнських авторів із горами, то святитель Григорій — це Еверест. Сходити на височінь його поезій може лише дуже добре підготовлена людина, і саме сходження є надзвичайно складним у декількох сенсах. По-перше, це мова. Мова святителя Григорія — одна з найскладніших у спектрі грецьких мов. Вона анахронічно, як для свого часу, відтворює стандарти гомерівської мови і була складною для розуміння навіть сучасниками святителя Григорія. По-друге, це сенси, які ця складна мова передає. Богослов’я святителя, як і його мова, є багаторівневим. З усіх каппадокійців він, певне, найдальше зайшов у світлу хмару богопізнання, через що, власне, й отримав епітет «Богослов». Він став головним авторитетом для найбільш видатних богословів пізньої Античності та Середньовіччя.

Святитель Григорій залишається незаперечним авторитетом і для нашої доби. Тепер, завдячуючи перекладу отця Олега, він став більш доступним для українського читача. Слід зазначити, що з усього Григорієвого корпусу автор монографії вибрав найскладнішу його частину — богословські поеми — і вправно з ними впорався. Безсумнівною чеснотою вступного тексту та перекладу в авторстві отця Олега є не лише слова святителя Григорія та огляд його життя і творів, але також демонстрація того, що українська мова включно із закладеним в неї семантичним апаратом сумісна з античністю та з найвищим християнським богослов’ям. Ця книжка, власне, робить вагомий внесок в актуалізацію тих регістрів української мови, де вона бере високі ноти античної класики та ще вищі ноти класичного християнського богослов’я.

Я впевнений: сходження на Еверест творчості святителя Григорія було непростим для отця Олега, але він впорався і тепер розповідає нам, що відбувається на тій висоті, куди не кожен може зійти.

Архімандрит Кирил (Говорун),
доктор філософії, кандидат богослов’я

«Початком усього й завершенням Бога зроби»

Фундаментальність богословських досліджень святителя Григорія Богослова зумовила собою непересічну значимість його творів для формування вчення Церкви, тому їх вивчення займає чільне місце у патристично-богословському аспекті Вселенського Православ’я. Водночас, мало хто знає, що творча спадщина святителя складається не лише з талановитої богословської прози, але й з не менш талановитої поезії, якій Григорій Назіанзин присвятив останні роки свого життя.

З неабияким за обсягом (більше 19 тисяч рядків) поетичним спадком одного з найвизначніших християнських поетів своєї епохи, наш сучасник в Україні може ознайомитися лише за фрагментарними перекладами українською мовою Л. Павленка, російськомовними інтерпретаціями С. Аверінцева, а також деяких інших авторів. Тому праця кандидата богословських та філологічних наук, протоєірея Олега Кожушного «Святитель Григорій Богослов та його поезія», без перебільшення, відкриває собою нову сторінку осягнення богословської спадщини великого святителя.

Насамперед, на найвище схвалення заслуговує виконаний автором монографії критичний аналіз поетичної спадщини Григорія Богослова. Розкривши зміст основних поетичних творів Григорія Богослова, прот. Олег Кожушний проводить аналіз стилю та віршованої форми аналізованих творів, звертаючи увагу на лексичні та метричні особливості поетичного мовлення святителя, після чого подає короткий, але конструктивний огляд перекладацько-видавничих розробок поезії Григорія Богослова.

Щодо самого здійсненою прот. Олегом Кожушним перекладу, то слід зауважити, що до нині в науковому обігу найбільш поширеними були прозові переклади поезій Григорія Богослова, у яких задля збереження змісту приноситься в жертву поетична форма. Полярно-протилежними стали спроби відтворити метричні форми давньогрецького оригіналу, що часто призводить до суттєвих спотворень змісту. Цінність перекладу прот. Олега Кожушного в тому, що, не намагаючись відтворити метричний оригінал, він зумів у сучасно-актуальних поетизованих формах поєднати богословсько-змістовну наповненість із законами поетичної ритміки автентичного тексту.

Висловлюю надію, що, познайомивши читача з поетичною спадщиною свт. Григорія Богослова, монографія прот. Олега Кожушного не загубиться на книжковій полиці, а допоможе багатьом нашим сучасникам реалізувати у власному житті основний імператив Великого Святителя: «Початком усього й завершенням Бога зроби».

Прот. Олексій Добош,
доктор богослов’я, кандидат богословських наук

Rursum Cregorii quum dia poemata vatis Pellego, Maeonidae mox abit omnis amor, Vilius aes auro velut est, ut cedere plumbum Argento, ut superis inferiora patet, Gregorius priscos palma sic vicit adempta Carminibus vates, rhetoras eloquio.

Коли знову читаю божественні вірші поета Григорія, до Меоніда я згодом втрачаю усяку любов; наскільки дешевшою мідь є від золота, а свинець поступається сріблу, як до небес простягається долішнє, так Григорій, у давніх поетів першість віднявши, у пісні їх переміг, у красномовності ж — риторів.

Іоанн Леунклавій

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s