Історія Херсонеса в державних актах від давнини до сучасності – виставка в Севастополі

1

У історико-археологічному заповіднику «Херсонес Таврійський» відкрили одноденну виставку «Вирізане на камені, написане пером: історія Херсонеса в державних актах від давнини до сучасності». На виставці представлені державні декрети, постанови, написи, історико-архівні матеріали, видані від античних часів до наших днів, повідомляє Крим.Реалії.

Найдавніший кам’яний декрет датується третім століттям до нашої ери. Він стосується відновлення цивільних прав і майна особам, які були вигнані з міста за їхні політичні переконання.

На виставці представлені справжні журнальні записи про хід розкопок на території Херсонеса. Зокрема, про знайдену 1890 року «клятву херсонеситів», написану на шматку мармуру.

Серед нормативних державних актів середньовіччя – статути візантійських цехів, збірник статутів генуезьких колоній 1449 року.

2

Виставлені справжні автографи російських імператорів Олександра Третього й Миколи Другого.

Наприкінці виставкового маршруту – постанови української влади, що стосуються організаційної структури і юридичного оформлення заповідника.

Багато документів були представлені у вигляді естампажі – паперових відбитків зі справжніх артефактів, що перебувають в Ермітажі й інших російських музеях.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s