Ольга Козачок про галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.

kozachoksseminar

Науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України продовжив свою роботу другим засіданням, яке відбулося 23 лютого 2016 року. Із 40-хвилинною доповіддю на тему «Галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.: політичний аспект» виступила аспірантка відділу історії середніх віків Інституту Ольга Козачок.

Доповідь ґрунтувалася на аналізі руських літописних свідчень та даних із візантійських джерел ХІІ ст. О. Козачок відштовхувалася від історіографічних тенденцій бачення розвитку галицько-візантійських відносин: 1) контакти імперії з Києвом занепадають, а з молодим і могутнім Галицьким князівством упродовж усього ХІІ ст. розвиваються у дружньому руслі; 2) Галич стає союзником Константинополя проти половців.

Розглядаючи хід подій першої половини – середини ХІІ ст., О. Козачок пояснила, щó зумовило появу першої тенденції в історіографії. Відносини Візантії з Києвом погіршилися внаслідок війни імперії з Володимиром Мономахом на території Нижнього Подунав’я упродовж 1116-1122 рр., перебування Київського князівства у ворожій до імперії коаліції з Угорським королівством та конфліктів щодо призначення київських митрополитів. Зважаючи, що Візантія впродовж ХІІ ст. чотири рази вела війну з Угорщиною, налагоджені відносини із сусіднім Галицьким князівством набували істотного значення і могли перешкоджати київсько-угорській кооперації.

Доповідачка розглянула зафіксовані у джерелах набіги куманів через територію Нижнього Подунав’я до Візантії у 1148, 1154, 1160 рр., факти перешкоджання веденню торгівлі з боку половців, і зауважила, що ні в руських, ні в грецьких джерелах до кінця ХІІ ст. не йдеться про союз обох держав для боротьби з половцями. Єдиним прикладом допомоги Візантії у протистоянні з натиском кочовиків є походи князя Романа Мстиславовича проти куманів на межі ХІІ–ХІІІ ст.

Підсумовуючи, О. Козачок висловила думку, що антиполовецька боротьба не була основним чинником відносин Константинополя з Галичем. Політика Візантії щодо Галицької держави дуже залежала від зовнішньополітичних обставин, тому для імперії був важливішим спільний союз проти Угорщини або принаймні нейтралітет галицького князя у візантійсько-угорському протистоянні.

По завершенні виступу слово отримав науковий керівник доповідачки, завідувач відділу історії середніх віків, доктор історичних наук, професор Володимир Александрович. Він зазначив, що робота Ольги Козачок цікава тим, що авторка звернулася до першоджерел. Бо часто у науковому вжитку при апелюванні до тих чи тих фактів функціонує не зафіксоване у джерелі, а те, що про цей факт пізніше “наговорили”. У цій ситуацій немає іншого виходу, як  беручи якийсь конкретний факт, намагатися зіставити його з іншими фактами. Якщо ж таких фактів немає, як наприклад, посольство Романа до Константинополя близько 1200 р., їх варто розглядати у ширшому контексті.

Доцент кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університеті імені Івана Франка Олег Файда зауважив, що є дуже мало свідчень на предмет виголошеної доповіді та розпочав дискусію з приводу підпорядкування / не підпорядкування Галицького князівства Візантії і вживання терміну «федерати» у джерелах. Дискутант попросив зробити чіткіший висновок про те, чи підлеглість була традиційним для візантійців трактуванням навколишніх народів, певною риторичною формулою, чи справді існувала система підлеглості.

Ольга Козачок відповіла, що у своєму висновку орієнтувалася на праці сучасників – Анни Комніни, Микити Хоніата та Іоанна Кіннама, які термін “hypospondos” (лат. федерати), різне трактування якого й зумовило появу дискусії щодо васалітету Галицького князівства щодо Візантії, вживали у зв’язку з існуванням певних домовленостей між державами. Це підтверджено ходом перемовин під час візантійсько-галицького обміну посольствами у середині 60-х років ХІІ ст. Отже, нема достатніх підстав говорити про васальну залежність.

Науковий співробітник відділу історії середніх віків Ярослав Книш звернув увагу на складнощі дослідження цієї теми: є поодинокі відомості з Київського літопису, натомість відомостей про галицьке літописання немає, також немає укладених договорів, як це було між Руссю і Візантією у Х ст. Вчений також зауважив, що Галицьке князівство з Візантією поєднував торговельний шлях через територію сучасної Молдови, який приносив вигоди обом державам. Відтак Я. Книш поділився своїм досвідом дослідження проблеми південного кордону Галицького князівства.

Дискутанти також обговорювали проблему відносин Візантії з князівствами Північно-Східної Русі і поверталися до проблеми форм васалітету у ХІІ ст.

URL

Advertisements

One comment on “Ольга Козачок про галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s