Страшенко О. І. Візантійський лукавець: Історичний роман. – К.: Науковий світ, 2005. – Т. 1. – 293 с.; Т. 2. – 371 с.

strashenko

Події в історичному романі видатної української письменниці Ольги Страшенко розгортаються в другій половині ХІІ ст. – 1160–1170-х роках на теренах Візантії і в Галицькій Русі та в Києві (саме ці дві сюжетні лінії – «візантійська» та «україно-руська» – чітко вирізняються в багатоплановому захоплюючому творі).

Головним персонажем роману є Андронік Комнін, узурматор імператорської влади (1182–1185 рр.) – такий собі «візантійський Сталін», тиран у демократичних шатах, який, дійшовши престолу, оголосив себе «селянським царем», поборником справедливості супроти вельмож. Андронік Комнін, ще перебуваючи у в’язниці, влаштував собі втечу (з цього починається розповідь) і подався в Галицьку Русь. Там саме правив його двоюрідний брат князь Ярослав Осмомисл… Хроністи того часу наголошують на винятковій вродливості й облесливості Андроніка. У романі багато цікавих історичних персонажів того часу: київські князі Мстислав, святослав і Рюрик, княгиня Ольга, донька Юрія Долгорукого, половецький хан Кончак і хан Гза, султани Саллах-ад-Дін і Кирлич-Арслан. Дія відбувається у Візантії та в Україні-Русі, в Конійському та Арабському султанатах, є значні розділі, присвячені славному Києву-граду та його околицям – Дарниці, Корчуватому. Авторка прагнула, щоб у книзі різні читачі знайшли для себе поживу – історики, філологи, любителі описів пригод чи ніжного кохання.

Том 1

Зміст

Художнє освоєння Візантії триває… Передмова Сергія Лучканина…………………….3

Частина перша

Неприборканий утікач…………………….7

Велелюбний лицар…………………….19

Ще одна спотикачака…………………….32

У Галичі, в княжому граді…………………….38

Гість із Царграду…………………….50

Вибори константинопольського епарха…………………….57

Гра на шахывниці й у житті…………………….62

Базилевс, живий закон…………………….71

Патріарх лісового храму…………………….77

Весна, Лада й любов…………………….85

Діалог про людську заздрість…………………….89

Вуж на галявині ссе корову…………………….94

Кохання й соколи…………………….98

Гусяча пригода…………………….107

Замирення двох суперників…………………….116

Артеміда у сітях…………………….128

Частина друга

Андронік – антіохійський лицар…………………….137

Хто винуватий? Кравчиня! …………………….149

Три волосинки Настаски Чарговички…………………….152

Молодецькі забави – веселі й сумні…………………….158

Танець зі свічками…………………….162

Ти просватана за княжича Ігоря! …………………….167

Похід у Дам’єтту…………………….170

Маленький прокажений принц…………………….178

Новий Ікар над Іподромом…………………….181

Сутичка в родині воєводи…………………….186

Мануїлова рука в Єрусалимі…………………….193

Прощай, Єрусалиме! …………………….199

Княгиня в Чорному лісі…………………….200

Галичани в Києві й під Вишгородом…………………….206

Я прощаю тебе…………………….220

Намисто полудневих міст…………………….223

Ібн-Сахан, воздь ісмаїлітів…………………….235

Анафема як сніг на голову…………………….246

Покутник на ланцюзі…………………….257

Кохання й подружній обов’язок на галицьких терезах…………………….260

Спалене кохання…………………….271

Короткий словничок до роману…………………….289

Відомості про автора…………………….290

Том 2

Другий том історичного роману «Візантійский лукавець» відомої сучасної української письменниці Ольги Страшенко хронологічно охоплює період 1176–1189 рр.; передусім вершину діяльності базилевса Андроніка Комніна (1182–1185 рр.). Грізний базилевс Андронік розпалив вогнище репресій, насамперед під гаслом винищення «ворогів вітчизни», і Візантія захлеснулася у крові. У новому томі цікаво змінився статус інших персонажів: подорослішав у княжому Галичі Роман Стрижень (Андроніків син із тої пори, як Андронік-утікач перебував у Галичині, криючись від діючого тоді базилевса Мануїла) і помандрував на пошуки свого іменитого батька. Роман адресовано науковцям-історикам та літературознавцям, освітянам, учням старших класів, студентам – передусім історикам та філологам, а також широкому колу читачів.

Зміст

Частина ІІІ

Базилевс п’є християнську кров…………………….3

А як там у султана? …………………….11

Покарання Катида…………………….15

Як там, у тих Ольговитчів? …………………….21

Землетрус відміняється…………………….32

Повстала кесариса Марія шле листи до Андроніка…………………….44

Є перший ворог вітчизни…………………….55

Гардеробник із отрутою…………………….61

Кого високо піднесли, того низько кинуть…………………….69

Новітній Фаетон на прийомі в візантійського Геліоса…………………….78

Частина IV

Розправа з синами вірменського царя Цртація…………………….92

Вінчання на царство…………………….97

Базилевс Андронік відновлює давній звичай…………………….101

Новий андроніківський шлюб і нові змовники…………………….106

У Києві, у столькому граді…………………….114

Андронік на могилі батька Ісидора…………………….127

Ну, хане Коб’яку, начувайся! …………………….131

Облога міста Нікеї…………………….143

Андронікова розправа в Пруссах…………………….152

Кам’яний хітон…………………….159

Полювання за жар-птицею…………………….168

Клементій, син Андроніка – критський цар…………………….178

Віч-на-віч з половцями…………………….180

У половецькому полоні…………………….183

Кривавий бенкет у Фессалоніках…………………….194

Сицилійська війна…………………….198

Частина V

Русичі в степу! …………………….210

Скасування берегового права…………………….222

Князь Ігор бранець бея Чилбука…………………….230

Свято винограду…………………….234

Хан Кончак Шаруканід мріє про свою власну державу…………………….242

Йдеш по чужу голову, неси й свою…………………….251

Знову Софійський собор прихисток змовників…………………….257

Коли за діло беруться жінки…………………….260

Стежки втікачів розрізнились…………………….266

За пупакою плакали лисиці…………………….271

На воротях палацу Андронік із Біблією в руках…………………….275

Здається, й на цей раз пощастило втекти! …………………….281

Навіщо ламати зламаний очерет? …………………….289

Пеший епілог…………………….298

Частина VI

Що було далі? Араби! …………………….307

Любава серед пустелі…………………….310

Караванні оповідки…………………….314

Любава на перепутті…………………….319

Роман Стрижень поміж корсарів Рено Антіохійського…………………….324

Мушоїра – поетичне змагання в палаці султана…………………….328

Роман під Тиверіадою…………………….335

Гепард утік із клітки…………………….341

Другий епілог…………………….353

Післямова автора до роману «Візантійський лукавець»…………………….359

Короткий словничок історизмів та архаїзмів до роману…………………….363

Історична основа й художній вимисел в історичному романі Ольги Страшенко «Візантійський лукавець» / Післямова Сергія Лучканина…………………….364

Відомості про автора…………………….370

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s