Археологи в стародавньому Києві знайшли гроші та золоті нитки

245087_1

Про останні знахідки археологів і пошуках легендарних скарбів розповів директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

Найцікавіше в історії для широких мас це, звичайно ж, скарби та всілякі артефакти. Дуже помиляються ті, хто думає, що у нас все вже перерито-перекопано. Насправді в Україні, а особливо в Києві, таїться маса цінностей. Мати міст руських вивчена взагалі тільки на 20%, стверджують археологи. Що вони вже відшукали і за якими легендарними скарбами полюють?

Знайшли зміцнення і ювелірний цех із золотою ниткою

Говорячи про останні важливі знахідки столичних археологів, директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак в першу чергу називає розкоп на Поштовій площі. Там виявили не просто колечко-глечик, а цілий шматок древнього міста! Це дерев’яні укріплення приблизно XVII століття. Після кропіткої роботи фахівців вони виглядають як височенна стіна з величезних колод, а поруч з нею – поки що низький зруб. Вичищені давнини підтверджують, що це частина великого об’єкта.

– Це дерев’яні кліті. Їх майстрували з сосни і ялини. Вони служили каркасом, всередину якого засипалася земля. Так виглядали коли-то оборонні споруди, – пояснює Михайло Сагайдак. – Завдяки їм у середні століття кияни захищалися від нападів ворога з Дніпра, оскільки вони знаходяться безпосередньо біля міської пристані.

Поряд з величезною дерев’яною стіною зруб. Вже зараз фахівці можуть сказати, що між ним і кліттю йшов потік води. Це стримувало, спрямовувало її потрібним чином і не давало підтоплювати прилеглі будівлі.

Перелопативши тонни землі, археологи вже знайшли більше 70 польських, литовських і російських монет XVII століття, що говорить про жвавій торгівлі того періоду. Найдавніша монета – 1627 року. Однак це тільки для нас гроші – справжні скарби. А ось археологи найціннішим артефактом вважають знайдену там же турову заклепку, яких у нас дуже мало.

– Вивчення берегової лінії дуже важливо для нас. Те, що ми можемо знайти уздовж неї, може дуже сильно змінити погляд на історію і зруйнувати усталені стереотипи, – пояснює Сагайдак.

Раніше історики дуже пишалися відкриттям ремісничої майстерні, причому не простої, а ювелірної. Цей розкоп знаходиться на вулиці Спаській київського Подолу. На ділянці в 350 квадратних метрів шукачі знайшли залишки двокімнатного дерев’яного будови, а в його межах – елементи механізмів, на яких виготовляли золоту нитку, застиглі золоті краплі і клаптик власне дорогоцінної нитки. Скільки вона важить, історики не знають, але запевняють: варто вона неймовірно дорого.

– Там же було багато скляних браслетів, кілець, посуду. Їх осколки виглядають як нові. Це говорить про те, що це візантійське скло. Воно дуже хорошої якості, – показує вітрину з експонатами Михайло Сагайдак.

 Археологи в стародавньому Києві знайшли гроші та золоті нитки

Бібліотеку Ярослава Мудрого не шукають

Браслети з черню, позолочені срібні персні, аметистові намисто, гральні кістки з ікла моржа, флакон духів – реальні цінні знахідки археологів. А що ж з легендарними, але так і не знайденими поки скарбами? Наприклад, з бібліотекою Ярослава Мудрого?

Про кількість книжок у цьому зібранні літописці розпливчасто писали – “безліч”. Вважають, що основа бібліотеки – церковні манускрипти. Вони могли б розкрити найбільші таємниці Київської Русі або взагалі кардинально змінити наше уявлення про те історичному періоді.

Могли б, звичайно, але бібліотека немов канула в Лету. Деякі фахівці вважають, що книжкове багатство Ярослава, як і раніше знаходиться в Києві і захована в підземних лабіринтах одного з київських храмів. Цю версію запропонував київський історик і письменник Сергій Хведченя, не один рік присвятив пошукам бібліотеки Ярослава Мудрого. Свої міркування він виклав у книзі “Таємниці Лаврських святинь”.

– У 1916 році археолог Олександр Ертель при дослідженні київських підземель навіть знайшов табличку з написом “А ще хто найді цей хід, той знайдете великий скарб Ярослава”, – написав Хведченя у своїй праці.

Ертель разом зі своїми колегами “пробурили” не один десяток метрів і нічого істотного, за винятком декількох монет різних епох, не знайшли. Не просунулися в пошуках княжих цінностей і сучасні історики.

– Бібліотека Ярослава – це щось з області легенд. Її зараз не шукають. Оскільки якби археологи займалися тільки нею, то б ніякої іншої роботи не велося і ми не мали б таку масу важливих відкриттів, – пояснює Михайло Сагайдак.

Серед гіпотез, де захована бібліотека Ярослава Мудрого, на першому місці, звичайно ж, “Софія Київська”. Багато подейкують, що вона може бути захована в Лаврі, Видубецькому або Межигірському монастирі. Безліч підземних ходів з тих давніх часів засипані або втрачені назавжди.

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s