Друга міжнародна наукова конференція “Крим в історії України” (8 жовтня 2015 р.). Звіт про подію

IMG_5845

8 жовтня 2015 р. в Національному заповіднику “Софія Київська” відбулась Друга міжнародна наукова конференція “Крим в історії України”, присвячена 160‑й річниці капітуляції Росії у Кримській війні. Конференція була організована і проведена заповідником спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України. В ній взяли участь учені з України, Польщі, Німеччини та Канади.

Програма конференції

Конференцію вітальним словом відкрила генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Михайлівна Куковальська, яка відмітила важливість як історичних досліджень різноманітних питань з кримознавства, так і питань пам’яткоохоронної діяльності в Криму, що особливо важливо в умовах російської окупації півострову, під яку потрапила і пам’ятка Національного заповідника “Софія Київська” – музей “Судацька фортеця”.

Також з вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України доктор історичних наук Георгій Володимирович Папакін, який також наголосив на важливості для української гуманітаристики досліджень з історії та культури Криму та побажав учасникам успішної й конструктивної праці.

Наступним етапом засідання стала презентація упорядниками-редакторами Д. Гордієнком та В. Корнієнком 1-го випуску наукової збірки “Наш Крим”. Збірка присвячена питанням кримської історії в українському контексті з часів античності до сьогодення. Oсновна частина статей розкриває незнані сторінки з історії та культури кримських татар, українсько-кримських відносин ранньомодерного часу, історії півострова часів першої російської окупації Криму 1783–1917 рр. Окрему групу складають публікації писемних та речових джерел з історії Криму та кримознавства.

Тематика доповідей конференції охоплювала широке коло проблем з історії та культури Криму. Значний блок складали доповіді присвячені титульній темі конференції – Кримській війні (П. Потульницький, А. Скрипник та інші). В цій темі науковці показали новий, власне український погляд на події, намітили точки дотику в дослідженнях з історії Криму XIX ст. в контексті історії України.

Як і в першій конференції, важливим напрямком роботи є кримськотатарська тематика. Серед цих доповідей вирізняється виступ Я. Пилипчука, який зосередив увагу на питаннях боротьби Кримського Ханату за свою незалежність в останні роки його незалежності.

Цікавими і змістовними були доповіді присвячені дослідженням з історії Криму доби середньовіччя. Це питання історії та культури Херсонеса, інших візантійських міст та генуезьких колоній у Криму. Так, А. Домановський зупинився на питаннях соціальна взаємодії “своїх” та “чужих” у Візантії, на прикладі соціуму Херсона доби “темних віків”. Проаналізувавши листи папи Мартина I, дослідник пропонує висновок, що всі біди, яких зазнав папа у засланні, були спричинені насамперед сприйняттям його з боку місцевих мешканців як чужинця, що тягнуло за собою всілякі тяготи і ошуканства щодо нього. Певним чином херсонеської тематики стосувалась і доповідь І. Марголіної, присвячена розпису Кирилівської церкви в Києві. Так, проаналізувавши стінописну програму собору, в якій особливе місце відводиться святим Кирилові та Методію, дослідниця припускає й наявність у розписі образу “херсонеського засланця” – папи Климента, культ якого був поширений у Середньовічній Україні.

Цікавою й змістовною була доповідь М. Тимошенко, в якій автор спробувала проаналізувати вироби з металу у контексті комплексу корабельної аварії ХІІІ ст. за функціональною ознакою, та розробити типологію для окремих груп металопластики. За висновками дослідниці, предмети, виявлені українськими археологами, знаходять окремі аналогії у Середземноморських пам’ятках, а весь комплекс є унікальним за рівнем презентативності різнобічних аспектів побуту на борту судна.

О. Господаренко свою увагу зосередила на питаннях торгово-економічних відносин Золотої Орди з італійськими колоніями в Криму. За територіальним принципом, дослідниця виділила три зони, що мали свою специфіку у цих відносинах, з яких найуразливішим місцем для генуезців був Приазовський регіон, де монголи, з метою вплинути на Геную, могли легко перекривати будь-яку торгово-економічну діяльність. Регіон Північного Причорномор’я був і темою дослідження Д. Гордієнка, а саме чорноморська політика Володимира Великого, спрямована на вирішення як внутрішніх, так і зовнішньополітичних та економічних питань, насамперед у стосунку до Візантії.

Окрему групу складають доповіді Н. Нікітенко та В. Корнієнка, присвячені кримським сюжетам у стінописі Софії Київської – зображенням херсонеських святих: Римських Пап Климента та Мартіна, єпископа Капітона. У монументальному живописі Софійського собору простежується досить яскраво виділена херсонеська лінія, особливо в плані пошанування св. Папи Римського Климента. Адже саме цей образ, чиї мощі були привезені Володимиром до Києва, введений у мозаїці головного вівтаря собору. Пошанування іншого святого Римського Папи – Мартіна, засвідчує введення його образу, ідентифікованого завдяки графіті, у святительський чин Георгіївського приділа. Не менш яскраво херсонеська тема простежується у фресковому розписі західної частини південної галереї, де окрім херсонеського єпископа св. Капітона, ідентифікованого завдяки виявленим написам-графіті, зображені особливо пошановані в місті святі – св. Фока Синопський та св. Созонт.

На завершення конференції в соборі Св. Софії Київської В. Корнієнком була проведена екскурсія, в яких учасники конференції не лише ознайомились з цією величною давньоукраїнською пам’яткою архітектури та монументального мистецтва всесвітнього значення, а й з новими дослідженнями та дискусійними питаннями сучасного софієзнавства.

За підсумками конференції планується опублікувати другий випуск збірки “Наш Крим”.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s