Byzantine and Rus’ Seals, edited by Hlib Ivakin, Nikita Khrapunov, Werner Seibt. – Kyiv, 2015. 336 p. + ill.

seals_15

Візантійські та давньоруські печатки. Матеріали Міжнародного колоквіуму з давньоруської та візантійської сфрагістики. Київ, Україна, 13–16 в ересня 2013 р. / Вид. Г.Івакін, Н. Храпунов, В. Зайбт. – К., 2015. – 336 с.

seals_15_engl

Contents

Oleksii Sheremetiev. Foreword……………………..9

Олексiй Шереметьєв. Передмова……………………..11

Hlib Ivakin, Nikita Khrapunov, Werner Seibt. Editors’ Preface……………………..13

Глiб Iвакiн, Нiкiта Храпунов, Вернер Зайбт. Від редакції……………………..17

Translation and Transliteration……………………..21

Part I.
Byzantine Seals: Publications

Aleksandr Gertsen. A Vault with a Byzantine Seal in the Cemetery of Almalyk (Mangup) ……………………..25

Appendix. The Seal of a Chartoularios from Mangup (by Werner Seibt) ……………………..33

Alexandra-Kyriaki Wassiliou-Seibt. A Kommerkiarios Seal from the Last Year of Constans II’s Reign (667/68) Found in the Upper Dniester Region……………………..37

Fedir Androshchuk. Byzantine Imperial Seals in Southern Rus’……………………..43

Nicholas Alekseienko. The Particulars of the Byzantine Administration in Taurica: Seals of the Stratores of Cherson……………………..55

Viсtor Chkhaidze. Byzantine Lead Seals Addressed to Matarcha from the Sixth to the Twelfth Century……………………..61

Nikolay Kanev. A Lead Seal of Germanos, Protoproedros and Its Attribution……………………..71

Todor Todorov. The Seals of Emperor Theophilos (829–842) Found in Bulgaria: Dating, Purpose, Historical Commentary……………………..75

Werner Seibt. Some Interesting Byzantine Seals with Surnames in the Collection of Oleksii Sheremetiev……………………..83

Oleksandr Alf’orov. A Seal of Michael, Archon and Doux of Matracha and All Khazaria (in Oleksii Sheremetiev’s Collection) ……………………..97

Part II.
Byzantine Seals and the World around

Jean-Claude Cheynet. L’usage des langues à Byzance: le témoignage des sceaux……………………..107

Elena Stepanova. Ὁ ἄνθρωπος τοῦ βασιλέως and ὁ δοῦλος τοῦ βασιλέως on Byzantine Seals……………………..125

Ivan Jordanov. Observations on Dating of Byzantine Seals (Fourth to Fourteenth Century) According to the Corpus of Byzantine Seals from Bulgaria……………………..143

Nikolay Hrissimov, Valentin Marchev. A New Source on the Life and Reign of Empress Theodora……………………..159

Vivien Prigent. Byzantine Military Forces in Sicily: Some Sigillographic Evidence……………………..163

Nikita Khrapunov. Continuity in the Administration of Byzantine Cherson According to Seals and Other Sources……………………..179

Aleksey Shchavelev. A Seal of Byzantine “Translator of the English” Patrikios Sphen: Its Date and Socio-Cultural Context……………………..193

Hlib Ivakin. The Historical Context of Seals of Neilos from Kyiv……………………..201

Part III.
Seals of Rus’

Marina Sotnikova. A Seal of Jaroslav the Wise (Kyiv, 1019–1054) ……………………..221

Evhen Eidel. A Seal of Maximos, Metropolitan of Kyiv and All Rus’……………………..231

Serge Beletsky. Rus’ Seals as Text……………………..235

Valeriy Stepanenko. “Portraits” of Princes in the Sigillography of Rus’ from the Eleventh and the Twelfth Century……………………..245

Part IV.
Post-Byzantine Seals

Vera Tchentsova. A Corpus of Post-Byzantine Seals: Research Cataloguing Project……………………..263

Marina Kurysheva. Impressions of Seventeenth-Century Seals in Greek Manuscripts Collected in the State Historical Museum of Moscow……………………..281

Анотації……………………..313

Abbreviations……………………..327

Contributors……………………..329

Moments from the Conference……………………..331

Від редакції

У вересні 2013 р. в Києві відбувся представницький міжнародний колоквіум «Сфрагістичний меридіан: Київ – Корсунь – Константинополь», присвячений різним аспектам вивчення актових печаток Візантії та давньої Русі. Поєднання в одному проекті візантійської та давньоруської сфрагістики аж ніяк не випадково, адже Русь традиційно зазнавало колосального культурного впливу від свого великого південного сусіда, отже вона була, за влучним висловом знаменитого історика Д. Оболенського, частиною «Візантійської співдружності націй». Давньоруська сфрагiстика свої витоки має у візантійській. Візантійські печатки потрапляли на Русь, інколи набуваючи нового змісту в очах місцевого суспільства. Дослідники обох груп джерел аналізують подібні проблеми, а їхні роботи доповнюють одна одну й відкривають нові перспективи для вивчення політичних зв’язків, а також загальних процесів культурного обміну в епоху середньовіччя.

Ініціатива проведення колоквіуму належала відомому українському підприємцю, колекціонеру та меценату О. Є. Шереметьєву, який взяв на себе організацію та фінансування форуму. Наукову частину забезпечив організаційний комітет, до складу якого увійшли співробітник Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (Севастополь) М. О. Олексiєнко, професор Уральського Федерального Університету (Єкатеринбург) В. П. Степаненко та член-кореспондент НАН України (Київ) Г. Ю. Івакін. До Києва змогли приїхати дослідники, що представляють наукові інститути семи країн — Австрії, Болгарії, Росії, Туреччини, України, Франції та Швеції. Всього було прочитано понад двадцять доповідей, значно доповнені та удосконалені версії яких склали основу теперішнього тому, який ви тримаєте в руках.

Такий представницький форум з вивчення печаток візантійського кола вперше пройшов на Україні, яка в останні роки опинилася в центрі уваги фахівців з сфрагістики. На те є декілька причин. Після розпаду Радянського Союзу і здобуття Україною державної незалежності в суспільстві різко зріс інтерес до історії та пам’яток культурної спадщини, особливо тих, які раніше за різних причин далеко не завжди ставали об’єктом спеціального наукового вивчення. Між тим, актові печатки є яскравим та наочним матеріалом, що ілюструє тисячолітню історію тієї частини Східної Європи, яка увійшла до складу сучасної української держави. Археологічні розкопки і цілеспрямовані пошуки в музейних зібраннях України виявили багато тисяч печаток та їх відбитків, починаючи від римського часу і закінчуючи ХХ ст. Їх вивченням зайнялися фахівці, які репрезентують різні наукові інститути та різні регіони України. З кожним роком зростає кількість досліджень та публікацій. Величезне значення мають широкі й активні контакти з зарубіжними науковими центрами та дослідниками, які стали можливі лише за пострадянських часів. Тому українську сфрагістику можна назвати молодою, але динамічною дисципліною, що переживає період бурхливого розвитку. На жаль, одночасно сталося і лавиноподібне зростання нелегальних розкопок та пошуків археологічних речей, пов’язані з бездіяльністю правоохоронних органів, недосконалістю законодавчої бази, з масовим поширенням детекторів металу (хоча вони є забороненими поза легальними експедиціями) та, особливо, формуванням стійкого попиту та каналів вивозу старожитностей за рубіж. Значна частина таких знахідок втрачає свій найважливіший історичний контекст або взагалі втрачається для науки — вони розчиняються в зарубіжних зібраннях.

Підтримка, яку держава надає українським сфрагістам, дуже обмежена — катастрофічно не вистачає грошей на фінансування досліджень, організацію музейних вистав та популярних публікацій. Надолужити це надає можливість допомога з боку цивілізованих меценатів. Важко переоцінити підтримку, яку надає дослідженням у цій області О. Є. Шереметьєв, який організував при своєму приватному музеї Інститут спеціальних історичних дисциплін, що займається формуванням, описом, експонуванням та публікацією матеріалів колекції. В 2013 р. в Національному музеї історії України з величезним успіхом пройшла виставка «1000 років української печатки» — проект, організований та втілений паном Шереметьєвим та його співробітниками спільно з державними музеями й науковими інститутами.

Завдяки цій виставці вчені та широка громадськість змогли познайомитися з багатющими сфрагістичними колекціями українських та зарубіжних музеїв. За підтримки пана Шереметьєва видано фундаментальний каталог виставки та чотири томи спеціалізованого наукового видання «Сфрагістичний щорічник». В цей час міжнародний колектив під керівництвом професора В. Зайбта готує до поетапної публікації унікальну колекцію з кількох тисяч візантійських та давньоруських печаток, зібрану Музеєм Шереметьєвих.
Маємо сказати, що інтереси глави Музею не обмежені тільки сфрагистікою — він щедро допомагає археологам, публікує дослідження з археології, середньовічної й нової історії, підтримує культурні та виставкові проекти.

Збірник, нині наданий увазі читача, є одним з етапів реалізації амбітних планів Музею Шереметьєвих. На наш погляд, він демонструє, які чудові результати може дати поєднання приватної ініціативи та академічної науки. Опубліковані статті представляють різні аспекти сфрагістики та показують ту важливу роль, яку печатки грають у вивченні і конкретних, і загальних питань історії та археології. Велика група статей вводить до наукового обігу раніше невідомі печатки візантійських та давньоруських світських і духовних осіб (М. О. Олексiєнко, О. А. Алфьоров, Ф. О. Андрощук, А.-К. Вассіліу-Зайбт, О. Г. Герцен, В. Зайбт, Н. Канєв, М. П. Сотникова, Т. Тодоров, Є. М. Ейдель). Представлено звід знахідок печаток з території одної пам’ятки — Матрахи (В. М. Чхаїдзе). Розглянуто загальні питання хронології та інтерпретації візантійських і давньоруських печаток (С. В. Білецький, І. Йорданов, О. В. Степанова, Ж.-К. Шене), а також деякі проблеми ідеології Давньої Русі та культурної рецепції з Візантії (В. П. Степаненко). Зроблено спроби реконструкції візантійської історії та системи управління імперією за даними печаток (Н. Хріссімов — В. Марчев, В. Пріжан, Н. І. Храпунов, О. С. Щавельов). З цією тематикою стикується дослідження зв’язків між Київською Руссю та Візантією у постмонгольські часи (Г. Ю. Івакін). В статтях про пост-візантійські печатки показано спадкоємність їхніх культурних форм в добу, коли велика імперія вже припинила своє існування (М. О. Куришева, В. Г. Ченцова).

У цьому томі зображення печаток наданi в масштабі 3:2, за винятком особливо обумовлених випадкiв.

На завершення, хочемо ще раз висловити щиру подяку О. Є. Шереметьєву, який взяв на себе всі фінансові та організаційні витрати, пов’язані з публікацією цього тому. Без його ентузіазму, життєвій енергії, щедрої та завжди своєчасної підтримки це видання не змогло б з’явитися на світ. Ми також вдячні нашим колегам М. Є. Леваді (Київ), А. С. Мохову (Єкатеринбург), К. Цукерману (Париж) та О. С. Щавельову (Москва) за різноманітну та необхідну допомогу при підготовці роботи, Н. I. Храпунову (Сiмферополь), який взяв на себе невдячний труд з перекладу англійською більшості україномовних та російськомовних статей, М. Аннезе та Е. Руль (Баффало, штат Нью-Йорк), котрі займалися редагуванням англійських текстiв, М. О. Пуздровськiй (Київ), завдяки якій не завжди виразні iлюстрацiї отримали нову якість, а також усім авторам за т ерпіння та готовність слідувати рекомендаціям редакторів протягом довгого часу підготовки цього тому.

Г. Ю. Iвакiн
Н. I. Храпунов
В. Зайбт
Редакційна колегія

Editors’ Preface

In September 2013, an international colloquium in Kyiv, entitled Sphragistic Meridian: Kyiv – Cherson – Constantinople, discussed various aspects of Byzantine and Rus’ seals. Byzantine and Rus’ sigillography being combined as a single project should not come as a surprise, as Rus’ always experienced tremendous cultural influence from its great southern neighbour, being a part of the “Byzantine Commonwealth,” as prominent Byzantologist Dimitri Obolensky called it. The origins of Rus’ seals are in Byzantine sigillography. When Byzantine seals penetrated the land of Rus’, they sometimes acquired new senses among the local people. As a result, the students of both groups of sources are working with similar problems, and their studies supplement each other and open new perspectives for the studies of political connections and general processes of cultural exchange in the Middle Ages.

The initiative for this colloquium came from famous Ukrainian collector and sponsor Oleksii Sheremetiev, who both organized and financed the event. The scholarly part of this colloquium was arranged by Nicholas Alekseienko of the National Preserve of Tauric Chersonese (Sevastopol), Professor Valerii Stepanenko of the Ural Federal University (Yekaterinburg), and a correspondent member of Ukraine’s Academy of Sciences Hlib Ivakin (Kyiv). Representatives of research institutes from seven countries — Austria, Bulgaria, France, Russia, Sweden, Turkey, and Ukraine — came to Kyiv and presented over 20 lectures.

This volume is the columination of these lectures and the colloquium as a whole. A brilliant forum, aimed at the research of Byzantine circle seals, was held in Ukraine for the first time, which in recent years found itself at the focus of sigillographers’ attention. This is due to several reasons. The collapse of the Soviet Union and Ukraine’s attainment of independence dramatically raised public interest to the history and monuments of the past. Notably, this included topics and areas of interest that, due to various reasons, had not always been subject of particular academic research before. However, seals are striking and demonstrative material, which illustrates the millennium-long history of the part of Eastern Europe that is now incorporated into the Ukrainian state. Archaeological investigations and purposeful research efforts at the museum collections of Ukraine discovered several thousand seals and their impressions, dating from the Roman age to the twentieth century. Specialists, representing various institutes and different regions of Ukraine, have researched these seals, with the number of publications and studies increasing annually. An extraordinarily important factor in the research and study involved in this colloquium is the growing number of contacts with academic centres abroad and foreign colleagues, which only became possible in the post-Soviet era. Therefore, we can call Ukrainian sigillography a young but dynamic discipline, in an optimistic period of growth and expansion.

Unfortunately, simultaneously, there has been an avalanche-like increase of illegal excavations and looting of archaeological artefacts, largely caused by the law-enforcement agencies’ inaction, imperfect laws, general distribution of metal detectors (despite of their prohibition in all activities except for legal excavations), and the shaping of stable demand for antiquities and channels of their exportation. A great number of these illegal finds lose their most important historical context, or are even lost for science, as they disperse into private collections abroad.
The state’s support for Ukrainian sigillographers is very limited, leading to a shortage of funds for both research and organizing museum exhibitions and popular publications. Sponsors’ funds help to fill this gap. We can hardly overestimate the support coming to the researches in this field from Oleksii Sheremetiev, who supplied his private museum with the Institute of Auxiliary Historical Disciplines doing the formation, exhibition, and publication of the materials of his collection. In 2013, the National Museum of the History of Ukraine housed a very successful exhibition 1000 Years of Ukrainian Seal. The project was designed and realised by Oleksii Sheremetiev and his team, in cooperation with state-owned museums and research institutes. This exhibition made the scholars and the general public familiar with extraordinarily rich museum collections of seals in Ukraine and abroad. Mister Sheremetiev sponsored the fundamental exhibition catalogue and four volumes of specialized academic journal Sfrahistychnyi shchorichnyk (“Sphragistic annual”). Now the international team, led by Professor Werner Seibt, is preparing for stage-by-stage publication of a unique collection of thousands of Byzantine and Rus’ seals collected by the Sheremetievs’ Museum. We should say that Mr Sheremetiev’s interests are never restricted to sigillography, as he provides generous support to field archaeologists, publishes books on archaeology, mediaeval and modern history, and funds various cultural and exhibition projects.

This volume is one of the stages of the implementation of the Sheremetievs’ Museum’s ambitious plans. In our point of view, it demonstrates brilliant results that can be obtained when private initiative is combined with academic research. The materials published in this volume present various aspects of sigillography and show the seals’ important role for the studies of particular and general topics of history and archaeology. A big group of papers introduces earlier unknown seals of Byzantine and Rus’ secular and church figures into scholarly circulation (by Nicholas Alekseienko, Oleksandr Alforov, Fedir Androshchuk, Evhen Eidel, Aleksandr Gertsen, Nikolay Kanev, Werner Seibt, Marina Sotnikova, Todor Todorov, and Alexandra-Kyriaki Wassiliou-Seibt). There is also a collection of seals found at the same site, Matarcha (by Victor Chkhaidze). General questions of the chronology and interpretation of Byzantine and Rus’ seals are discussed (by Serge Beletsky, Jean-Claude Cheynet, Ivan Jordanov, and Elena Stepanova), as well as some aspects of Rus’ ideology and cultural reception from Byzantium (by Valeriy Stepanenko). Attempts have been made to reconstruct Byzantine history and the empire’s administrative system by seals’ account (by Nikolay Hrissimov – Valentin Marchev, Nikita Khrapunov, Vivien Prigent, and Aleksey Shchavelev). This topic is close to the study of Rus’-Byzantine relations in the post-Mongol period (by Hlib Ivakin). The papers on post-Byzantine seals uncover the continuity of cultural forms after the great empire ceased to exist (by Marina Kurysheva and Vera Tchentsova).

In this book images of seals are made to scale 3:2, except where otherwise indicated.

In conclusion, we would like to take this opportunity to express our sincere gratitude to Oleksii Sheremetiev for taking all of the financial and organiza tional expenses related to the publication of this volume upon himself. This book would never come into the world without his enthusiasm, energy, and his generous and always opportune support. We are also obliged to our colleagues Maxim Levada (Kyiv), Anton Mokhov (Yekaterinburg), Alexey Shchavelev (Moscow), and Constantine Zuckerman (Paris) for their various and necessary assistances during the preparation of this book, to Nikita Khrapunov (Simferopol) for ta king upon himself the ungrateful work of translating most Ukrainian and Russian papers into English, as well as Michael Annese and Erika Ruhl (Buffalo, NY) for the proofreading of English translations, Mariya Puzdrovska (Kyiv) who supplied not always expressive illustrations with extra quality, as well as to all the contributors for their patience and readiness to follow the editors’ guidance during the long production of this volume.

Hlib Ivakin
Nikita Khrapunov
Werner Seibt
Editors

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s