Тимур Бобровський: «Росії Херсонес Таврійський як об’єкт Всесвітньої спадщини не потрібен»

17b

Археолог розповів Тижню про механізми захисту української культурно-історичної спадщини на території анексованого Криму, зокрема заповідника «Херсонес Таврійський», а також про можливості збереження музейних колекцій у прифронтових зонах, зокрема в Маріуполі.

З анексією Криму Україна втратила всі об’єкти культурної спадщини на півострові, зокрема Національний заповідник «Херсонес Таврійський», який перебуває у списку пам’яток ЮНЕСКО. Як наша держава може його захистити, не маючи ані прямого доступу туди, ані фактичної юрисдикції в Криму?

— Як на мене, Україні сьогодні значно легше вирішувати питання своїх заповідників, зокрема й Херсонеса Таврійського в анексованому Криму, аніж дбати про збереження музеїв та музейних колекцій у зоні АТО. Заповідник «Херсонес Таврійський» створений на базі пам’ятки, яка є об’єктом Всесвітньої спадщини й перебуває під захистом міжнародної спільноти, а не лише нашої держави. Для охорони цього об’єкта вона мала б звернутися до ЮНЕСКО, Комітету Всесвітньої спадщини, викласти проблему: згаданий заповідник перебуває на території, анексованій Росією, і відповідно Київ, котрий узяв на себе раніше зобов’язання стосовно збереження цієї пам’ятки, не може їх виконувати.
Херсонес Таврійський треба додати до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини в небезпеці. Свого часу в цьому переліку перебував комплекс буддійських скельних монастирів у долині Баміан в Афганістані, збудованих у перші кілька століть нашої ери, де височіли величезні статуї Будди. Після того як таліби зруйнували ці скульптури, пам’ятка потрапила до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини в небезпеці. Тоді світова спільнота об’єдналася під егідою ЮНЕСКО. Постійні моніторингові місії та постійний політичний тиск на «Талібан» допомогли вирішити питання. Понад те, в останні кілька років там відбуваються грандіозні реставраційні роботи. Звичайно, ті фігури Будди цілком відновити не вдалось, але комплекс буддійських монастирів порятували, нині він у стабільному стані. Думаю, Україна мала б зробити те саме, і це був би прецедент. Не буває так, щоб держава сама висувала об’єкти до переліку загрожених. У випадку, про який говоримо, це було б уперше. Власне, в усіх інших ситуаціях не йшлося про анексію однією країною території іншої, як це сталось у Криму. Для України нині то був би найкращий варіант, бо якби з її подачі Херсонес Таврійський опинився у Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в небезпеці, то вітчизняні фахівці мали б змогу входити до моніторингових груп у спостережних місіях організації. Хай там як, але вона міжурядова, а не якась громадська. Не рахуватися з нею Росія не могла б. Думаю, такий крок був би коректний і з політичного та дипломатичного погляду, і з позиції додаткового захисту для самого Херсонеса.

Продовження інтерв’ю на сайті

tyzhden.ua-logo2

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s