Болгарські археологи знайшли місце поховання св. князя-мученика

arh_rozkopku_bolgarija

Могила князя-християнина, який повинен був стати ханом Болгарії, але відмовився відректися від Христа і був замучений своїм братом в 833 р, розкопана в стародавній столиці Болгарії – Плисці.

Могила св. Бояна-Енравоти, як було відомо, перебувала в руїнах найбільшої базиліки Європи, колись зведеної в Плисці. Однак точне місце поховання Бояна було невідомо. Журнал «Археологія в Болгарії» повідомляє, що археологи змогли знайти могилу Бояна на місці стародавньої базиліки.

За часів Енравоти (інакше Боян або Воїн) Болгарська держава все ще залишалася язичницькою, хоча в країні було багато християн. Населення стародавньої Болгарії в той час складалося з фракійців, які жили тут з часів античності, і прийшлих племен слов’ян і тюрків-булгар. Християнське населення Болгарії сильно збільшилося на початку IX століття, коли хан Крум захопив у полон багатьох візантійських християн і привів їх до Болгарії як рабів.

Походив із знатного тюркського роду Енравота був сином хана Болгарії Омуртага. Але престол успадкував його молодший брат Маламир (інакше Володимир), третій син Омуртага.

За свідченням блаженного Теофілакта Болгарського, в полоні у булгар нудився грецький священик Кінам, посаджений у в’язницю ще за наказом хана Омуртага за відмову брати участь у язичницькому обряді. Після смерті Омуртага на прохання Енравоти Маламир звільнив священика. Пізніше Кінам переконав Бояна стати християнином. Булгари визнали його зрадником давніх язичницьких традицій свого народу. Маламир стратив Енравоту, обезголовивши його мечем після того, як Боян заявив, що швидше помре, ніж відмовиться від своєї віри в «іноземного Бога» як його брат називав Ісуса Христа.

Боян-Енравота був зараховано до лику святих після Хрещення Болгарії та шанується як перший болгарський мученик.

Команда археологів на чолі з професором Павлом Георгієвим нещодавно почала розкопувати руїни Великої базиліки в Плисці, найбільшого християнського храму в Європі серед побудованих в період з IX по XVI в. (Тобто до будівництва базиліки св. Петра у Ватикані),- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Седмицю.

Розкопки, як передбачається, повинні дозволити науково реконструювати Велику базиліку в Плисці, що, на думку влади Болгарії, сприятиме зростанню патріотичних настроїв та розвитку культурного туризму в Болгарії.

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s