11 травня – День Заснування Константинополя

basileus_8

11 травня 330 року за присутності римського імператора Костянтина Великого під назвою Новий Рим (Nova Roma) освячено нову столицю імперії, закладену на місці давньогрецької колонії Візантія. З часом вона стала відомою як Константинополь, допоки в 1930 році не була перейменована в Стамбул.

У 667 році до н. е. на березі Босфорської протоки, де вона з’єднується з Мармуровим морем, вихідцями з міста Мегара, одного з найвизначніших міст-держав Еллади, було засновано поселення назване на честь їх ватажка, Бізанта (Візаса), сина легендарного мегарського царя Ніса. За легендою, місто йому допомогли укріплювати і захищати Аполлон та Посейдон.

Вдале географічне і стратегічне положення, завдяки розміщенню на перетині шляхів з Європи в Азію і з Чорного моря в Егейське, сприяло бурхливому розвитку торгівлі і процвітанню міста. Але це ставало причиною багаторазовим нападам на місто – у 515 році до н.е. Візантій перейшов під владу персів, після битви при Платеях – тривалий час був під владою то Афін, то Спарти, допоки в 355 році до н. е. Візантій не отримав автономію. У 74 році до н. е. місто потрапило під владу Риму, що забезпечило йому мирне існування більш ніж на 200 років, допопки в ході громадянської війни Візантій не був зруйнований військами Септимія Севера. Це поклало початок занепаду Візантія.

З 324 року Костянтин Великий почав на місці Візантія будівництво нової столиці Римської імперії – Нового Риму, закінчене в 330 році. 11 травня 330 року місто стало офіційною столицею Ромейської імперії, яка увійшла в українську історіографію я к Візантійська. Через півстоліття, за правління імператора Феодосія, місто було оточене фортечними стінами, що сполучили, як і в Римі, сім пагорбів.

В 395 році Римська імперія остаточно поділилась на Східну і Західну, а після падіння останньої, Візантія стала стрімко розвиватись, а Новий Рим, перейменований у Константинополь, набував небувалого розквіту, пік якого припав на 527—565 роки, час правління імператора Юстиніана. В цей час зводяться нові будівлі, храми і палаци, центральні вулиці нового міста прикрашаються колонадами; особливе місце займає реконструкція собору Святої Софії, який став найбільшим храмом у християнському світі і залишався таким протягом більше тисячі років – аж до будівлі Собору Святого Петра у Римі. Константинополь стає діловим центром тодішнього світу, а незабаром – і найбільшим містом світу.

У VII-IX століттях Візантійська імперія переживала нелегкі часи – чисельні війни з аварами і болгарами на Балканах, з персами – на сході, варягами – з півночі, арабами – на півдні, приводять до економічної скрути в країні і значного зменшення чисельності населення в Константинополі. Відновлення імперії почалось в кінці IX століття після приходу до влади Македонської династії. За часів Василя I Македонянина і Василя II були здобуті перемоги над основними ворогами, болгарами та арабами, розцвітає мистецтво, наука, засновано Константинопольський університет, посилюється місіонерська діяльність, а після розділу християнської церкви в 1054 році, Константинополь став центром православного світу. У цей час населення міста досягає 800 тисяч чоловік.

З 1071 року, Візантія зазнає численних нападів турків-сельджуків, в результаті яких імперія поступово слабне і східний кордон переміщається до передмість Константинополя. 13 квітня 1204 року місто захопили лицарі Четвертого хрестового походу, і Костантинополь став столицею Латинської імперії хрестоносців. При підтримці генуезців візантійцям його вдалось відвоювати в 1261 році, але, залишаючись великим торговим європейським центром, Константинополь незворотньо занепадав, допоки 29 травня 1453 року після тривалої облоги ним не оволоділи османські турки.

Константинополь став столицею нової могутньої держави – Османської імперії. Велич Константинополя була настільки значною, що його поширена грецька назва – Місто – була скалькована турками у формі Істанбул (“в місто”), хоча офіційне переймування у Стамбул відбулось лише в 1930 році після проголошення Турецької Республіки. До цього часу Константинополь вже мав сучасне електро- і водопостачання, європейські забудови, травмайне і міжнародне залізничне сполучення. Сьогодні Стамбул – найбільше місто Туреччини і в ньому знаходиться резиденція Вселенського патріарха, першого із предстоятелів 14-ти незалежних (автокефальних) православних помісних церков.

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s