Відеоверсія лекції про новознайдені давньоруські графіті XI – XII ст.

графіті-300x269

З 15 листопада по 7 грудня у Москві протягом семи вихідних відбувся Фестиваль публічних лекцій #ЗНАТЬ – цикл виступів вчених зі світовим ім’ям, представників найрізноманітніших галузей знання. Захід пройшов у приміщенні Музею Москви (Зубовський бульвар, 2).

У суботу 6 грудня в передостанній день Фестивалю виступив професор факультету філології, провідний науковий співробітник Лабораторії лінгвосеміотичних досліджень Вищої школи економіки, провідний науковий співробітник Відділу типології та порівняльного мовознавства Інституту слов’янознавства РАН Олексій ГІППІУС.

Відомий фахівець з давньоруської епіграфіки розповів про пам’ятки, знайдені під час останніх експедицій. Мова в лекції йшла переважно про написи на стінах храмів на території Новгорода, хоча для порівняння притягувався матеріал написів з інших місць Давньої Русі, а також давньоруських написів з-за її меж. У храмах Новгорода під шарами пізніших епох продовжують знаходити нові написи. Всі вони погано збереглися, тому практично завжди доводиться докладати зусилля для реконструкції тексту. У частині випадків допомагає зіставлення з новгородськими літописами і з берестяними грамотами. Але імена та інші слова збагачують наше знання про іменослов і загальну лексику давнього Новгорода.

Нині берестяні грамоти Північно-Західної Русі вже вивчені досить добре, прочитано більше 1050 з них, грунтовно в лінгвістичному сенсі опрацьований їхній текст. Написи відомі набагато менше. Деякі старі публікації доводиться заново звіряти. Зараз Олексій Гіппіус спільно з Савою Міхєєвим готують до видання корпус новгородської епіграфіки. Іноді написи допомагають дізнатися про доти невідомі церковні контакти і місії, наприклад, про приїзд у цей собор Кіпрського єпископа.

Разом з суто текстовими елементами в написах можна зустріти зображення. Дослідник навів приклади монограм – пов’язаних у єдиному малюнку букв, що становлять ім’я. Ця традиція прийшла з Візантії – аналогічні монограми представлені сотнями у візантійській сфрагістиці. Поряд з графіті виділяють ще один тип написів – не продряпані, а написані фарбою – діпінті. В основному діпінті містять молитви або імена відомих особистостей. Але деякі з них пов’язані з цілими історіями походження імен, посад, сімейних зв’язків і багатьом іншим.

На думку вченого, написи є пам’ятками особливого культурного середовища в Новгороді XI-XII століть, того самого середовища, з якого вийшли і писарі новгородських манускриптів тієї епохи, і майстри, які розписували храми, і Кирик Новгородець – відомий тоді вчений математик, літописець і музикант.

Джерело – http://polit.ru

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s