Семінар «Класична філологія в епоху відкритих даних» (Проект «Відкрита філологія») (1-4 грудня 2014 р.; Лейпцігський університет, Німеччина)

Проект “Відкрита філологія” (Лейпцігський університет) організовує семінар, присвячений класичній філології в епоху відкритих даних. Мета семінару – розпочати дискусію про те, яким чином класична філологія може грати найбільш істотну роль в інтелектуальному житті людства у рамках людської спільноти, як на Заході, так і за його межами.

Якщо б ви могли заново винайти класичну філологію, що б ви зробили? Доповіді повинні подавати переконливий опис проблеми та виклад практичних кроків для її вирішення, засновані на результатах виконаної роботи.

1-4 грудня 2014 р.

Проект “Відкрита філологія”

Лейпцігський університет, Німеччина

Інформаційний лист

Термін подачі заявок: 1 жовтня 2014 р.

Робочою мовою семінару буде англійська. Цю мову вибрано як найбільш практичний спосіб спілкування між представниками численних країн-учасниць. У доповідях буде вітатися обговорення джерел і на інших мовах. Також вітаються доповіді про релевантні дослідження в області інших мов, не тільки традиційних класичних. Ми запрошуємо представників різних мовних спільнот взяти участь у конференції для полегшення спілкування зі своїми колегами. При наявності достатнього попиту, ми можемо забезпечити синхронний переклад.

Крайній термін подачі доповідей – 1 жовтня (не більше 1000 слів; приймаються онлайн). Доповіді можуть бути присвячені обговоренню загальних питань, але повинні ґрунтуватися на виконаній роботі. Перш за все ми зацікавлені в доповідях з класичної філології. Вітаються доповіді як студентів, так і професорів, а також бібліотечних працівників, видавців, кураторів та інших дослідників, відданих вивченню класичних мов. До 1 листопада прийняті доповіді будуть розміщені на сайті факультету цифрових гуманітарних наук Лейпцігського університету. У авторів буде можливість оновлювати свої доповіді у відповідь на питання та рекомендації колег до, під час, а також після семінару (всі версії доповідей будуть зберігатися).

Ми маємо в своєму розпорядженні обмежений обсяг коштів для покриття витрат на перебування в Лейпцигу учасників, доповіді яких викликають найбільший інтерес.

Вітаються доповіді на наступні теми (втім список можливих тем не обмежуватиметься):

  • У чому може полягати найбільш істотна роль класичної філології та греко-римського культурної спадщини в інтелектуальному житті людства?
  • Які можливості і труднощі пов’язані з розміщенням наукових публікацій і дослідних даних у відкритому доступі? Зокрема, які нові форми публікацій слід або не слід підтримувати?
  • Які межі “відкритості”? З одного боку, змістовне ядро доводу, що виклав автор у певний момент, повинно бути збережено у своєму первісному вигляді; з іншого боку, необхідна можливість додавання і редагування спільних коментарів, де зафіксований внесок кожного автора. Як можна це забезпечити? Як літературний авторський переклад, що найчастіше відображає поетичне бачення тексту, поєднується з колективним перекладом як новим методологічним підходом при перекладі одного тексту на кілька сучасних мов?
  • Які дослідження сприяють найбільшому прогресу в класичній філології та вивченні греко-римського світу? Якого роду дослідження наукове співтовариство має підтримувати? В області класичної філології час досліджень професорів і викладачів – самий істотний і постійний ресурс; як найбільш ефективно розпоряджатися цим ресурсом?
  • Як зробити греко-римську культуру доступною на глобальному рівні? Які мовні та культурні бар’єри необхідно подолати для надання підтримки тим, хто вивчає грецьку та латину за межами традиційного західного світу?
  • Методи корпусної лінгвістики дозволяють представити в новому світлі навіть ретельно вивчені джерела, у той час як методи комп’ютерної лінгвістики відкривають можливості для вивчення колекцій, хронологічне охоплення яких обчислюється тисячоліттями, а словниковий обсяг – мільярдами одиниць. Як використовувати подібні зміни в масштабі досліджень?
  • Загальний обсяг грецьких і латинських текстів у відкритому доступі перевищує мільярд слів; з’являються також численні колекції високоякісних фотографій тисяч рукописів, написів та папірусів. Як подібні ресурси можуть сприяти розвитку цивільної науки в галузі класичної філології та історії греко-римського світу? Яким чином обмежена кількість університетських професорів і бібліотечних працівників можуть ефективно задіяти громадян-вчених у вивченні подібних колекцій?
  • Які нові методи викладання грецької та латини з’явилися завдяки існуванню детально анотованих корпусів класичних текстів, динамічного зворотного зв’язку (запозиченого з комп’ютерних ігор), а також новітніх відкриттів в області когнітивістики щодо функціонування пам’яті та мови?
  • Як у загальних рисах виглядає потенційна роль грецької і латини в початковій і середній школах? Якими мають бути програми з підготовки бакалаврів і магістрів в галузі класичної філології та греко-римської історії? Які навички і вміння необхідні наступному поколінню викладачів і дослідників?
  • Як технічно підтримувати наукові публікації з класичної філології та греко-римської історії в епоху “відкритого доступу”, “відкритих джерел” і “відкритих даних”? Якого роду видавнича інфраструктура необхідна для цього? У чому полягає роль бібліотек у подібній видавничій діяльності, а також у наданні технічної підтримки для публікацій і дослідних даних? Як краще видавати результати наукових досліджень: користуючись послугами “друкарів,” які роблять наукові публікації доступними в уніфікованому форматі, або видавців, які заявляють свої права на наукові роботи?
  • Яка матеріальна база, на якій тримається класична філологія і греко-римська історія? Чи можуть успіхи і промахи освітніх систем в одних країнах бути корисними в контексті освітніх систем інших країн? Приміром, у Європі позиції пов’язані з вивченням грецької і латини (включаючи шкільних вчителів, університетських професорів, бібліотечних працівників, кураторів, і т.д.) регулярно поповнюються, незалежно від виходів на пенсію і звільнень. У США члени “Американської філологічної асоціації” (American Philological Association) відмовилися від використання терміна “філологія”, проголосувавши за перейменування асоціації у “Суспільство класичних досліджень” (Society for Classical Studies). Ця зміна відображає загальну ситуацію в американських університетах з департаментами класичних досліджень, які все частіше пропонують курси, розраховані на залучення великої кількості студентів, і тому використовують для викладання не оригінали, а переклади джерел. У Європі велика кількість школярів, які вивчають грецьку і (більшою мірою) латину: 500,000 – у Франції, 800,000 – в Німеччині, 2,000,000 – в Італії. Чи означає це, що кафедри європейських університетів утримуються за рахунок постійної потреби в нових викладацьких кадрах? Що саме американська класична філологія може винести для себе із положення справ у Європі? І, що більш істотно, як саме університетські курси, що використовують для викладання переказані джерела (на відміну від курсів, які використовують оригінальні джерела), сприяють вивченню греко-римського світу? Яка ситуація в російських школах і університетах з вивченням грецької та латинської мов і вивченням греко-римської культури в цілому?

Семінар буде проходити з понеділка по четвер, 1-4 грудня 2014 р., як у традиційному форматі, так і у форматі відео-конференції. Публічні обговорення пройдуть у форматі відео-конференції (17:00-20:00 за центральноєвропейським часом; 12:00-15:00 за південноамериканським східним часом; 11:00-14:00 за північноамериканським східним часом; 08:00-11:00 за північноамериканським східним часом), поєднуючи формальні зустрічі і неофіційні дискусії.

Організаційний комітет семінару (English version)

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s