Наукова конференція до 890-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор у Чернігові

3а ініціативи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» 3 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція «Чернігівські старожитності», приурочена до 890-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор.


Науковий форум привернув увагу дослідників з України, Канади та Росії. Кандидат історичних наук, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Острянко, відкриваючи конференцію відзначив, що Борисоглібський собор є унікальною пам’яткою домонгольського періоду. І приємно, що сьогодні науковці з різних міст України, а також із-за кордону досліджують цю споруду. Адже як відомо, на відміну від Спаського собору — головного храму Чернігова, Борисоглібський собор був церквою-усипальницею чернігівської княжої династії Святославичів. Згодом він став і головною культовою спорудою Борисоглібського монастиря, який існував до кінця XVIII ст., і був усипальницею вищого духовенства міста. Давньоруський храм неодноразово руйнувався, перебудовувався і відновлювався, набуваючи на кожному етапі нових рис. У період Другої світової війни споруда зазнала значних руйнувань. У 1952-1958 рр. її реставровано в гаданих первісних формах за проектом визначного архітектора Миколи Холостенка. Зараз Борисоглібський собор є пам’яткою архітектури національного значення, входить до складу цілісного майнового комплексу споруд Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і використовується як музей та Будинок хорової спадщини.
Організатори наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Інститут історії, етнології і правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
З доповідями на конференції виступили: Олег Васюта (заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Давид Святославич: шлях до Чернігова (1077—1097)»; Дмитро Гордієнко (кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України) — «Еймундова сага» в дослідженні Василя Ляскоронського (до питання про вбивство Бориса і Гліба)»; Магдалина Гладкая (кандидат мистецтвознавства, краєзнавець (м. Володимир, Російська Федерація) — «Отражение культа святых Бориса и Глеба в искусстве Владимиро-Суздальской Руси домонгольского периода»; Анатолій Адруг (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Відбудова Борисоглібського собору в Чернігові наприкінці XVII — на початку XVIII ст.»; Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Поховання церковних ієрархів у Борисоглібському соборі в Чернігові у другій половині XVII—XVIII ст.»; Алла Попружна (викладач Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Чернігівський Борисоглібський монастир у духівницях козацької старшини XVII—XVIII ст.»; Юрій Ситий (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Археологические исследования территории княжеского двора на Валу в 1986 г.»; Ігор Ігнатенко (краєзнавець, м. Чернігів) — «Про оборонне призначення споруд Борисоглібського кафедрального монастиря»; Олександр Тригуб (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «З нових джерел до історії земельної власності Борисоглібського кафедрального монастиря в Чернігові та на його околицях у другій половині XVII — середині XVIII ст.»; Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»), Тетяна Новик (науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «До питання про будівничу діяльність чернігівського князя Давида Святославича» та інші науковці.
За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць «Чернігівські старожитності».
Під час роботи наукової конференції відбулася презентація українського видавництва «Видавець Олег Філюк», яке спеціалізується на видавництві монографічної літератури з археології та інших історичних дисциплін.

Джерело: «Чернігів стародавній».
Фото Сергія Чернякова.

URL

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s