Артем КОВАЛЕНКО. При здобутті Константинополя вперше в історії відбулося масштабне застосування пороху

22-річний турецький султан Мехмед II в’їхав у ворота Константинополя 29 травня 1453-го. Біля них лежали купи тіл останніх захисників міста. До коня підбіг хтось із челяді. Султанові доповіли: між загиблими воїнами знайшли знівечене тіло останнього візантійського імператора Костянтина ХІ. Упізнати його можна було лише за пурпуровим взуттям.

Перед облогою султан пропонував імператорові зберегти життя і навіть дозволяв правити однією з провінцій. Але Костянтин заявив, що захищатиме місто до кінця. Мехмед захотів подивитися на того, хто відкинув його пропозицію залишитися живим. Султан розпорядився поховати імператора з почестями. Але перед тим відтяти голову, настромити на палю й виставити на іподромі. Усі мали бачити: тисячолітній Візантійській імперії настав кінець.

Насправді у 15 ст. Візантія імперією фактично вже не була. Бо в той час до її складу входили лише кілька провінцій і міст у Греції. Але в неї залишався величезний авторитет у православному світі, бо вселенський патріарх жив у її столиці Константинополі.

Занепадати Візантія почала за кілька століть до того. Її розпад пришвидшив удар, завданий хрестоносцями 1204 року. Захопити й пограбувати Константинополь їх підбурили венеціанці — конкуренти греків у торгівлі зі Сходом. За півстоліття імперію зуміли відродити, але остаточне її падіння вже було питанням часу — доки не з’явиться могутній завойовник. Такими стали турки-сельджуки, що чотири століття до того почали переселятися із Середньої Азії до сучасної Туреччини, а в 14 ст. перейшли на Балкани.

Молодий та енергійний султан Мехмед до облоги столиці Візантійської імперії й завоювання її решток готувався рік. На березі проток, де стояло місто, звів фортецю. Із неї міг розстрілювати візантійські судна. Перші турецькі загони підійшли до міста 2 квітня 1453 року, одразу після Великодня. На штурм султан привів 100 тис. воїнів і флот зі ста кораблів.

У Константинополі було лише 7 тис. оборонців: місто було дуже знелюднене. Турецький флот спробував зайти в бухту Золотий Ріг, але вперся у величезний ланцюг, яким перегородили вхід. Османи завантажили човни на вози й волами перетягли їх суходолом. Греки безпорадно спостерігали за цим із мурів. Уночі вони спробували спалити судна, але турки відбили атаку і стратили полонених. У відповідь греки позбавили життя на міських стінах полонених турків.

Увесь час не стихав артилерійський обстріл стін. Під мурами Константинополя вперше в історії відбулося масштабне застосування пороху. Стіни, збудовані лише для оборони від таранів, катапульт і лучників, поступово вкривалися пробоїнами. Та вночі греки встигали їх розчистити й укріпити.

24 травня вночі сталося місячне затемнення. І греки, і турки розтлумачили це як знак швидкого завершення облоги. Мехмед зібрав нараду й наполіг на наступі. Розпочався чотириденний штурм міста. Перші атаки захисники відбили й навіть витримати постріл велетенської гармати “Базиліка” (“Царська”). Вона була завдовжки 10 м і важила 32 т. Від власної ваги на другий день вкрилася тріщинами. Стріляла ядрами вагою півтони на відстань 2 км. Аби перезарядити гармату, протягом години коло неї працювали 200 людей.

Коли турки прорвалися на одній ділянці стіни й ринули всередину міста, навперейми рвонув сам імператор. Але там знайшов смерть зі своїми воїнами.

Прорвавшись до міста, турки почали відкривати його брами. Греки й далі билися вже на вулицях Константинополя. Бій тривав протягом дня. У полон здалися тільки 500 чоловік. Прості люди з розпачу зібралися біля колони Костянтина Великого, засновника Візантії. Пророцтва стверджували: щойно завойовники підійдуть до неї, з неба зійде ангел і передасть свій меч одному чоловікові, а той прожене турків. Та чуда не сталося.

Після падіння Константинополя європейські монархи оголосили хрестовий похід проти Мехмеда. Але так і не зібралися на нього.

Через захоплення Візантії сухопутні шляхи, що вели з Європи на Схід, були перекриті турками. Європейські мореплавці стали шукати спосіб потрапити до Індії в обхід, морем. Невдовзі португальці вперше обпливли Африку. А через 40 років після падіння Константинополя Христофор Колумб, думаючи, що пливе до Індії, відкрив Америку.

З-під турецького панування Греція звільниться лише 1821 року. Але без Константинополя. Він залишився за Туреччиною. 1923 року, після проголошення Турецької республіки на уламках Османської імперії, столицю держави перенесли до Анкари, а Константинополь — турецькою Константинійє — перейменували на Стамбул. Слов’янські народи Константинополь називали Царгородом — містом, де сидить цар. Навіть тоді, коли воно було в руках османів.

URL

Advertisements

One comment on “Артем КОВАЛЕНКО. При здобутті Константинополя вперше в історії відбулося масштабне застосування пороху

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s