ВИМОВА ВАСИЛЕВСА

Інші опитування від Василевса:

Advertisements

43 comments on “ВИМОВА ВАСИЛЕВСА

  1. aldvs2 коментує:

    По–перше, варто писати Ройхлінова, якщо транслітерувати не з російської, а з німецької (Reuchlin). По-друге, за цією системою вживаються ітацизми, і літера Вβ називається «віта» й відповідно читається як [v], і ще є кілька особливостей, проте літера Θθ аж ніяк не читається як [f]. Тому я рішуче відкидаю варіанти «Афіни» і «Феодора» як російське засмічення в українській мові. Відсилаю до порівняння з болгарською і сербською мовами, де Θθ послідовно передається як [t]. Також у Києві Могилянської доби, вживаючи як правило етимологічне написання через Θθ, іноді, помиляючись, фонетично відтворювали грецьке Θθ як [t].
    Загалом я за Ройхлінову систему, коли йдеться про візантійські назви, але радше за Еразмову, коли мова про реалії античної доби.
    Мої варіанти: Атени, Теодора.

    • mykhaylol коментує:

      Так питання в тому, “Феодора” — це російське запозичення чи те, що ми взяли у греків ще за Володимира (так як змогли вимовити)? Бо в Могилянців у головах міцно сиділа латина.
      Щодо Атени, то це може було б і вірно, якщо говорити про класичну добу, але сучасне місто мало б бути “Афіни” (а якщо прийняти Ваше тезу про “Ф” як російське запозичення — то “Атіни” :)) І тоді вийде, що одне й те ж місто називається по-різному в різному контексті.

      • Andrii Yasinovskyi коментує:

        Чому «по-різному в різному контексті»? В західних мовах у всіх контекстах вживається однаково: Athens/Athen/Athéne, і немає з цим проблем. За аналогією, і по-українськи можна писати завжди «Атени». Із запитальника Андрія Домановського виберімо відповідь #4 — система «РОЙХЛІНОВА, АЛЕ ВКОРІНЕНІ СЛОВА ЗА ЕРАЗМОВОЮ ВИМОВОЮ НЕХАЙ ЗАЛИШАЮТЬСЯ». Розцінюймо «Атени» як «вкорінене слово» — вкорінене ще принаймні з могилянських часів.
        До того ж, таке вживання (незалежно від контексту застосування) апробоване у редакційній політиці деяких видавництв (Критика, Літопис, Свічадо, Видавництво УКУ), а також у мовно-редакційній політиці «Вікна»-новин на телеканалі СТБ.

    • Ростислав коментує:

      Оскільки я вмію говорити англійською і вмію всю англійську фонетику вимовляти (а зубні фрикативи є і у англійській, і у грецькій), то вважаю, що передавати “тету” звуком “т” це свинство і жлобство. Це кривляння над греками. Якби якийсь італієць казав на “Рахів” “Раків”, я би образився, бо краще хай каже “Ракків”.

      Тому вважаю, що “тету” краще передавати, як “фг” — так ближче до ориґіналу. А якщо передавати через “т” — це по-перше дуже далеко від першоджерела, а по-друге — завдяки цьому важко встановити ориґінальне слово. Я, до речі, у коментарях оте “фг” часто використовую (Афгіни, міфг, ефгнічний, мефгод і т.д.).

  2. Dmytro коментує:

    Я вважаю, що всі слова чи спеціальні терміни, що мають безпосередній зв’язок з історією Візантії потрібно передавати у Рейхліновій вимові, при цьому фітц вимоваляти саме як “ф”. Так само не треба перелицьовувати фіту на тету в усталених словах грецького походження загального вжитку. Зрештою, нічого “москальського” в цьому немає, оскільки така вимова фіти є ще “загальноруською” спадщиною, і для української мови є не менш рідною, ніж для російської.
    До речі, за чинним правописом вимова таки рейхлінова:
    http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par95

    • Andrii Yasinovskyi коментує:

      Дмитре, і я про те ж. Згоден, що «слова чи спеціальні терміни, що мають безпосередній зв’язок з історією Візантії потрібно передавати у Р[о]йхліновій вимові». Але Ройхлінова вимова ніяким чином не зачіпає фонетичну інтерпретацію літери Θθ. Ба більше, між Еразмом і Ройхліном якраз немає розбіжності в прочитанні цієї літери.
      Ось тут я знайшов список особливостей Ройхлінової вимови (http://web.clicknet.ro/vasile.stancu/greaca_audio_files/Greek_pronounciation.htm):

      The German scholar J. Reuchlin (1445-1522) advocated the use of the pronounciation system of the Greek language of his time. The characteristics of this pronounciation system are mainly as follows.
      η, ι, υ, οι, υι, ει, ῃ are all pronounced alike: i
      αυ, ευ are pronounced: av, ev, or af, ef,
      β is pronounced: v
      The rough spirit is completely neglected.

      Щодо «перелицювання», то Ви, на мою думку, його якраз обстоюєте. Воно відбулося задовго до Вашого народження (в Галичині пізніше, ніж на решті українських земель). Зафіксоване воно й у радянському правописі, складеному радянськими академіками, на який пропонуєте поклик.
      Якщо вистачить політичної волі, то, може, колись змінять назад автентичний правопис, як і ширину залізничної колії, залишать у спокої часовий пояс і т. д.
      Про «“загальноруську” спадщину» не дискутуватиму. Є один уславлений академік, який би краще сказав про те, що б Ви хотіли почути на цю тему. Не вважаю цю тезу аргументом.

      • mykhaylol коментує:

        Щодо “автентичного” правопису — то коли змінять, то хай змінять (але щоб централізовано, надовго і без варіантів), а поки не змінили, то його вживання є відвертим шкідництвом, НМСД. У теперішньої молоді і так грамотність нижче плінтуса переважно, а як вони ще братимуть до рук книжки, написані то тим, то тим правописом? Я, коли вчився в школі, грамотно (відносно) писав українською і російською саме тому, що багато читав і інтуїтивно знав, як треба слова писати… А то як боротися з русифікацію, якщо ми самі не згодні, як писати нашою мовою?

      • mykhaylol коментує:

        Щодо давньоруської спадщини, поясніть будь-ласка — не вважаєте аргументом, бо вважаєте, що в Давній Русі не вимовляли Ф замість th, чи вважаєте, що вимовляли, але не потрібно цим керуватись як критерієм?

  3. Basileus коментує:

    От сербська і болгарська давно мене непокоїли, і маю визнати, що сенс в цьому зауваженні Андрія Ясіновського є. Схиляюся до думки, висловленої Дмитром, однак хотілося б, щоб цьому питанню приділили увагу філологи. Нарешті, маю зауважити, що автором цього опитування є Олег Файда, мені належить хіба що технічне втілення. Це, до речі, друге Олегове опитування, яке викликає таку пильну увагу. Перше – Як слід називати візантиністів з науково-навчальних закладів українських земель Російської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.)? – https://byzantina.wordpress.com/2012/01/15/poll-7/ – зібрало 35 голосів і 26 коментарів.

    • Andrii Yasinovskyi коментує:

      Погоджуюсь — було б вельми цікаво, якби хтось з ретельних і ревних істориків української мови розалутав цю «детективну» історію, як дентальний (зубний) звук [θ] став лабіальним (губним) [ф]. Ще краще, щоб це зробив неукраїнець — для чистоти експерименту.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s