Спільна перемога

Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків – перша серед кафедр гуманітарного профілю за результатами рейтингу 2011-2012 навчального року. Про перемоги та здобутки кафедри розмовляємо з її завідувачем проф. С. Б. СОРОЧАНОМ.

– Сергію Борисовичу, як оцінюєте перше місце кафедри в рейтингу?

– Щиро зізнаюся, не очікували, але дуже приємно. Ми працювали не заради першого місця, а віддано робили свою справу. Нам пощастило. Усі бачать лише результат, не замислюючись, скільки затрачено часу та сил. Потрібні роки плідної праці, щоб досягти вершин.

– У чому, на Вашу думку, секрет такого високого рейтингу?

– Це спільна перемога викладачів та студентів. Ми залучаємо не тільки свої сили, але й сили студентів. Мабуть, саме через це у нас і рейтинг високий. Ми намагаємося всіх студентів, які займаються і не займаються в СНТ, націлювати на публікації своїх робіт. Це додає їм бали на захисті дипломних робіт. Маю констатувати, що на кафедрі багато студентів, у яких великий показник щодо публікацій. Наприклад, п’ятикурсниця  Наталія СУПРУН та четвертокурсниця Анна ЛІТОВЧЕНКО.

– Розкажіть про специфіку роботи СНТ на вашій кафедрі?

– На кафедрі діє потужний студентський науковий гурток, який має давню історію. Кожний місяць проходять його засідання. Курирує цей напрямок доцент кафедри  О. А. РУЧИНСЬКА. З її ініціативи два роки тому ми організували турнір «Грецькі агони» (агони – ігри, змагання) для старшокурсників, які вивчають давньогрецьку мову. Узагалі, на кафедрі викладається не тільки давньогрецька, але і середньогрецька (на якій розмовляли візантійці) мови.  Оксана Анатоліївна організувала ще й факультатив із сучасної грецької мови.

Маємо ще одне наукове нововведення. Другий рік займаємося перекладами латинських джерел, що, у першу чергу, торкаються історії Рима та раннього Середньовіччя. Спеціальний курс для четвертокурсників веде старший викладач А. М. ТОКАРЕВ. Студенти разом із викладачем займаються глибоким вивченням професійного перекладу з латини.

– Сергію Борисовичу, кафедра  має свою давно сформовану школу й відома не тільки в Україні, а й за її межами. Які на сьогодні головні напрямки її роботи?

– Незмінними багато років ми маємо три основні напрямки. Це дослідження історії та археології Середземномор’я та Причорномор’я античної і середньовічної доби. Інший напрямок, який розробляю вже понад  20 років, – візантиністика. Також займаємося проблемами західноєвропейської історії у перехідний період ХІV – XVI ст.

У сфері археологічної роботи маємо рідкість: на кафедрі – дві експедиції. Цього року відзначатимемо 50-річчя однієї з них, яка працює в Херсонесі. Її роботу започаткував багаторічний завідувач кафедри професор, відомий античник В. І. КАДЕЄВ. Далі цією експедицією керував я, сьогодні нею опікується мій учень доц. А. М. ДОМАНОВСЬКИЙ.

Іншу експедицію в Балаклаві на  розкопках генуезької фортеці Чембало очолює доц. С. В. Д’ЯЧКОВ. Вона проходить спільно з Національним заповідником «Херсонес Таврійський». У ній, окрім наших студентів , беруть  участь учні  університетського ліцею, директором якого є Сергій Володимирович.

– Невже до цього часу ще залишилося, що розкопувати?

– Звичайно! Херсонес Таврійський має близько 30 га, з них лише 10 га опрацьовано. То ж поле для праці ще є!

– Як пройшов навчальний рік для кафедри?

– Маю визнати, що цей рік для нас виявився надзвичайно вдалим. Нам пощастило випустити перший в Україні підручник з історії Візантії «Історія Візантії. Вступ до візантиністики». Він випущений під грифом Міністерства освіти та науки України, українською мовою. Це дійсно перша професіональна праця високого рівня. Тридцять років затрачено на її підготовку. Підручник створено спільно з колегами зі Львівського університету. Більша частина посібника написана мною, а також доцентом кафедри А. М. Домановським. Я дуже пишаюся цією роботою, це справжня перемога для нас. До речі, на останньому конкурсі-виставці університетської навчальної літератури цей підручник також відзначили, він посів друге місце.

Ще один здобуток – книга «Візантія. Парадигма побуту, свідомості, культури». Це навчальний посібник нового типу – у ньому вміщений колосальний довідниковий апарат: увесь список джерел з візантієзнавства, розділ Інтернет-ресурсів, словник  термінів, запитання для самоконтролю. Повноцінний самовчитель!

– Унікальне видання, за яке Вас високо відзначили у Москві…

– Дійсно, цей підручник здобув премію Митрополита Московського і Коломенського Макарія (Булгакова) за 2011 рік. Російська Академія наук спільно з Російською Православною Церквою та Керівництвом Москви один раз на три роки нагороджують науковців за кращу працю у сфері історії. І я був приємно здивований, що удостоєний такої престижної премії. У стінах президіума Російської Академії наук мене нагородили дипломом, медаллю та грошовою премією.

Чи випустили праці колеги на кафедрі?

– Так, зокрема, у доц. С. В. Д’ЯЧКОВА вийшов підручник «Історія середньовічного Сходу». Цього року А. М. ТОКАРЕВ видав монографію про становлення офіційної ідеології принципату імператора Августа. Сьогодні багато викладачів кафедри працюють над підручниками, монографіями. Проф. І. П. СЕРГЄЄВ, доц. О. А. РУЧИНСЬКА, К. Ю. БАРДОЛА, наприклад, працюють над навчальними посібниками.

Ми шануємо пам’ять тих викладачів, які працювали у нас на кафедрі й вже пішли з цього світу. Тому вирішили організувати серію книг, у які ввійшли б спомини про цих людей та їхні вибрані праці. Першою такою книгою стала «Маслини. Античне поселення у північно-західному Криму»,  присвячена В. О. ЛАТИШЕВІЙ. Друга – «Дослідження М. Лютера», присвячена Ю. О. ГОЛУБКІНУ. Далі будемо дотримуватися цієї традиції.

Кафедра регулярно випускає альманах «Древності». Усі співробітники кафедри беруть активну участь у створенні цього збірника. Секретарем є доц.. С. В. Д’ЯЧКОВ. До того ж, у цьому році вдалося, знову ж таки, уперше в Україні організувати видання візантієзнавчого журналу, який має назву «Нартекс. Byzantina Ukrainensis». У його створенні задіяні найкращі світила візантієзнавства України та Росії, зокрема, академік РАН С. П. КАРПОВ так академік УАН П. П. ТОЛОЧКО. Нарешті збулася мрія: ми отримали свій візантієзнавчий журнал. Це стало можливо завдяки підтримки ректора академіка В. С. БАКІРОВА та Харківської єпархії УПЦ МП. Я є головним редактором цього серйозного академічного наукового журналу, який буде виходити щорічно.

– Як довго кафедра співпрацює зі Школою мистецтв Харківської міської ради?

– Кафедра вже понад двадцять років співпрацює із цим закладом, директором якого є О. В. ФОМІН. Велика кількість учнів школи у подальшому вступають на історичний факультет. Це, до речі, наша інновація у сфері налагодження контактів з потенційними абітурієнтами університету. Відбираємо найкращих, адже вони проходять через різноманітні конкурси, МАН, тощо. Маємо кандидатів наук, які є випускниками цієї школи. Щороку студенти спільно з школярами організовують міжнародну конференцію «Різдвяні читання». У минулому році ми створили кафедру мистецтвознавства на базі Школи мистецтв. На ній працюють викладачі нашої кафедри. Школярі  9-11 класів мають змогу працювати у складі експедицій.

– Які плани роботи кафедри на майбутнє?

– Продовжувати працювати так, як завше. Нині активно готуємося до міжнародної конференції  Харківського історико-археологічного товариства, яка відбудеться 8-9 листопада.

Розмовляла наш кор. Т. ВАСИЛЕЦЬ

Харківський університет. – 2012. – Вівторок, 21 серпня. – № 10 (3985). – С. 2.

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s