Пуховець Д.С. Внутрішньополітична діяльність Константина Великого (306-337 рр.)

11 жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349 відбувся захист дисертації Пуховця Дмитра Сергійовича “Внутрішньополітична діяльність Константина Великого (306-337 рр.)”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

Ви також маєте змогу завантажити автореферат дисертації.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПУХОВЕЦЬ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ

УДК 94(37)(092)(043.3)

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КОНСТАНТИНА ВЕЛИКОГО
(306-337 рр.)

07.00.02 – всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Київ – 2010

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор Ставнюк Віктор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Терпиловський Ростислав Всеволодович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри археології та музеєзнавства;

кандидат історичних наук Жданович Олеся Петрівна, Інститут історії України НАН України, науковий співробітник сектору дослідження цивілізацій Причорномор’я відділу історії України 20-30 рр. XX ст.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

АНОТАЦІЯ

Пуховець Д.С. Внутрішньополітична діяльність Константина Великого (306-337 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2010.

У дисертаційній роботі на основі залучення широкого кола джерел та аналізу наукової літератури досліджено внутрішньополітичну діяльність правителя Римської імперії Константина Великого. Проаналізовано політичну кар’єру Константина Великого, визначено особливості здобуття ним політичної влади, розкрито політичний стиль правителя. Досліджена релігійна політика „першого християнського імператора”, встановлено причини навернення Константина у християнства та мету, яку ставив перед собою правитель, підтримуючи цю релігію. Проаналізовано конкретні дії імператора на користь християнської Церкви. Розкрито особливості внутрішньополітичної діяльності Константина у ключових сферах: державному управлінні, соціальній сфері, економіці та військовій політиці.

Ключові слова: Константин Великий, Римська імперія, внутрішня політика, християнство, реформи.

 

АННОТАЦИЯ

Пуховец Д.С. Внутреннеполитическая деятельность Константина Великого (306-337 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию внутриполитической деятельности императора Римской империи Константина Великого. Эта проблема включает в себя аспекты, недостаточно разработанные в историографии, а также аспекты, которые вызывают дискуссии среди ученых. В диссертации на основе существующих источников изучается политическая карьера Константина, его религиозная политика, а также внутренняя политика в основных ее аспектах: государственном управлении, законодательстве, социальной, экономической, финансовой и  военной сферах.

В работе проанализированы особенности достижения Константином Великим политической власти. Выявлено, что система тетрархии Диоклетиана уже была нежизнеспособной  и существовала лишь благодаря авторитету ее создателя. После отречения Диоклетиана ее разрушение было неизбежным. В таких условиях Константин имел моральное право претендовать на власть, так как был сыном императора. Его взгляды на принципы престолонаследования изменялись на протяжении правления. Постепенно правитель отказался от попыток возродить систему тетрархии и переориентировался на принцип наследственной монархии. Показано, что важным результатом правления Константина стало то, что в определенный момент в стране перестала существовать сильная оппозиция действующей власти, а все претенденты на нее были физически уничтожены в ходе гражданский войн. Это дало возможность Константину провести широкомасштабные реформы.
В исследовании проанализированы представленные в источниках версии обращения Константина Великого в христианство. Констатируется, что свидетельства Евсевия Кесарийского и Лактанция частично являются достоверными, и обращение Константина действительно произошло в 312 г. во время похода против Максенция. Сначала целью религиозной политики Константина было вознаградить христианского Бога за помощь в решающей битве. В диссертации реконструирован смысл эдикта 312 г. относительно христиан, текст которого не сохранился. Выявлено, что его формулировки должны были быть очень осторожными. Определяющим для христианства стал Миланский эдикт 313 г., который признал юридическое существование Церкви в империи. Она получали право владеть собственностью, в том числе внецерковной. Делается вывод, что Константин поддержал Миланский эдикт конкретной деятельностью, которая заключалась в амнистии пострадавшим от гонений, возвращении церковной собственности, строительстве церквей, освобождении церковнослужителей от общественных робот.

Доказано, что сообщения Евсевия Кесарийского про полный запрет язычества во времена Константина не являются достоверными. Император приказал закрыть лишь наиболее одиозные из языческих храмов. На полный же запрет языческих культов он не пошел. Выявлено, что отношение правителя к еретикам было даже более жестким, чем к язычникам: они не получили права на церковную собственность, их книги сжигались, а лидеры отправлялись в ссылку. Именно так Константин поступил с арианами после Никейского собора. Однако впоследствии он понял, что большинство епископов восточной части империи остались недовольны решениями собора, прежде всего внесением термина „единосущный” в Символ Веры. Это стало причиной изменения отношения императора к арианам. Установлено, что представленные в источниках версии крещения Константина Сильвестром и Евсевием Римским не соответствуют действительности. Константин был крещен в 337 г. Евсевием Никомедийским. Сформулирована и аргументирована гипотеза, что Константин был связан с Церковью и до крещения через институт катехумената.

В диссертации проанализированы основные аспекты внутренней политики Константина Великого. Выявлено, что во времена правления императора Римская империя была поделена на приблизительно 100 провинций, объединенных в 12 диоцезов под управлением викариев. Префекты претория играли важную роль в системе управления. Они утратили военные функции и стали исключительно гражданскими чиновниками. Доказано, что статус префектов претория во времена Константина был переходным от времен Диоклетиана, когда они были „правой рукой” императоров, до реалий конца IV в., когда за каждым префектом претория была закреплена префектура. Влияние префектов претория было ограничено появлением новых высокопоставленных чиновников. Прежде всего это квестор и magister officiorum. Также появились высокопоставленные чиновники, которые вместе с префектами претория отвечали за фискальную составляющую власти: это были  comes sacrarum largitionum и comes rei privataе. Выявлено, что во внутренней политике император ориентировался, прежде всего, на интересы землевладельцев. Именно в их интересах, а также в интересах казны, эдиктом от 30 октября 332 г. колоны были прикреплены к земле. В законодательстве Константина ощущается влияние христианства, однако законодательная деятельность императора была не революцией, а развитием деятельности предшественников в этом направлении. Установлено, что в финансово-экономическом аспекте внутренней политики основные усилия императора были направлены на введение новой золотой монеты – солида, а также на замену натуральных налогов денежными. В военном аспекте внутренней политики Константин законодательно закрепил существование мобильной армии, а также окончательно разделил военную и гражданскую власть.

Ключевые слова: Константин Великий, Римская империя, внутренняя политика, христианство, реформы.

 

SUMMARY

Pukhovets D.S. Activity of Constantine the Great in sphere of domestic policy (306-337 AD.). – Manuscript.

Thesis toward the research degree of candidate of history, speciality 07.00.02 – World History. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2010.

This thesis, based on a wide range of sources and analysis of research literature, investigates the activity of Roman emperor Constantine the Great in sphere of domestic policy. It characterizes political career of Constantine the Great, peculiarities in his achievement of political power, political style of the ruler. Thesis analyzes the religious policy of the “first Christian emperor”, ascertains the reasons of Constantine’s conversion and purpose, which had the ruler, when he was supporting this religion. It explores certain activity of emperor in favour of Christian Church. The scientific research divulges peculiarities of domestic policy of Constantine the Great at key spheres: administrative policy, social sphere, economy and military policy.

Key words: Constantine the Great, Roman Empire, domestic policy, Christianity, reforms.

 

Публікації, які відображають основні положення дисертації:

1. Пуховець Д. Хрещення та катехуменат Константина Великого / Д. Пуховець // Часопис української історії. – 2009. – № 12. – С. 69-73.

2. Пуховець Д. Навернення Константина Великого у християнство: традиція та реальність / Д. Пуховець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. – 2009. – Вип. 96. – С. 52-55.

3. Пуховець Д. Військові реформи Константина Великого / Д. Пуховець // Часопис української історії. – 2010. – № 17. – С. 42-48.

4. Пуховець Д.С. Війна Константина Великого проти Максенція / Д.С. Пуховець // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2010. – № 1. – С. 169-174.

Публікації, які додатково відображають основні положення дисертації:

1. Пуховець Д. Хрещення Константина Великого / Д. Пуховець // Дні науки історичного факультету-2009: Матеріали ІІ Міжнародної конференції вчених, присвяченої 175-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Вип. ІІ: у 4-х част. / Редкол.: чл.-кор. НАНУ, проф. В.Ф. Колесник (голова), доц. О.Ю. Комаренко (заст. голови), І.В. Семеніст (відп. ред.) та ін. – Ч. 3. – К., 2009. – С. 38-40.

2. Пуховець Д. Посада префекта преторія за правління Константина Великого / Д. Пуховець // Дні науки історичного факультету-2010: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції вчених, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній Війні. – Вип. ІІ: у 4-х част. / Редкол.: чл.-кор. НАНУ, проф. В.Ф. Колесник (голова), доц. О.Ю. Комаренко (заст. голови), І.В. Семеніст (відп. ред.) та ін. – Ч. 3. – К., 2010. – С. 53-55.

 

Завантажити автореферат

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s